Айзек Азімов «Що означає ім’я»
Що означає ім'я?
What's in a Name?
Інші назви: Що в імені?; Що в імені твоїм? Смерть милашки; Бібліотечні двійнята / Death of a Honey-Blonde
Оповідання, 1956 рік
Мова написання: англійська
Переклад українською: В. Постніков (Що означає ім'я?, Що в твоєму імені?), 1992 — 3 вид. Я. Карнаков (Що означає ім'я?), 1992 - 1 вид. Д. Арсеньєв (Бібліотечні двійнята), 1994 - 1 вид.
- Жанри/поджанри: Детектив( Класичний детектив )
- Загальні характеристики: Психологічний
- Місце дії: Наш світ (Земля) (Америка (Північна))
- Час дії: 20 століття
- Сюжетні ходи: Подорож до особливої мети
- Лінійність сюжету: Лінійний
- Вік читача: Будь-який
У бібліотеці хімічного факультету сталося вбивство. Дівчина-бібліотекар отруєна ціаністим калієм, викраденим в одній із лабораторій. Здавалося б, досить простий випадок, але біда, єдиний свідок, стороння людина, що зайшла до бібліотеки навести довідки, не може сказати, хто з двох бібліотекарок обслуговував його. Адже саме від цього залежить, чи сталося в бібліотеці вбивство чи самогубство через необережність.
Публікації у періодиці:
1971 - ж. "Хімія і життя" № 5, стор 55-63, переклад Я. Карнакова. («Що означає ім'я?»);
1989 - ж. "Студентський меридіан", № 2, стор 38-43, переклад В. Постнікова.
Видання іноземними мовами:
Дуже приємна та дотепна розповідь (якщо можна так назвати історію про вбивство). І справді, неможливо здогадатися про вирішальний доказ, і, водночас, коли розгадка вказана — немає жодних сумнівів у її істинності.
Тут немає фантастики, ця розповідь — найчистіший реалізм, але з поглядудетектива - просто блискуче.
Досить посередній детектив у типово американському стилі. Дратує тупуватий помічник детектива, відразу постає питання його профпридатності і як він потрапив на цю посаду. Першу половину розповіді і сам детектив навіщось товчеться на абсолютно фантастичній версії, коли для всіх очевидно, що завжди в першу чергу підозрюють і перевіряють людей, які контактували з жертвою останні до події або перші після (а тут це взагалі одна особа — не промажеш) . Читаючи розповідь, я навіть саму очевидну версію звично не розглядав — на такій версії хороших детективів зазвичай не пишуть.
Далі є величезний ходячий рояль у вигляді Піта, хлопця не відомо якій з дівчат. Та й сама вбивця, показана холодною і розважливою, якщо задуматися стає дрібною і неосудною — тут і привід і спосіб і час (коли Піт прийшов).
PS: відчуваю, що "6" це дещо навіть завищено.
Хороша детективна розповідь, особливо сподобалася, як була спростована перша версія вбивці. Невеликий поштовх до розгадки, як часто буває в Азімова, дає назву оповідання, але однаково точно розгадати цю головоломку не вдасться, не вистачає одного, але дуже важливого факту, чому ж усміхнулася бібліотекарка.
Тільки той, хто знайомий із університетським світом, зміг знайти розгадку. А от злочинниця могла б підготуватися якнайкраще, подивитися, хто де сидить, хто що читає тощо, щоб замісти сліди. Виходить, вона досить дурна, як, мабуть, і слід очікувати, якщо вона навіть не розуміла, що хлопець їй все одно не дістанеться. Так їй треба.
Кумедний детектив, трохи не схоже на Азімова. Намагався раніше героїв розгадати головоломку, але не вдалося, не вистачило найголовнішого того, що прочитав на картціпрофесор.
Професор Родні викриває вбивцю-отруєньку лише питанням.
Якщо комусь здається, що його злочин не може відкритися іншому, то він помиляється. У цьому світі нам лише здається, що злочинця неможливо встановити достовірно. Якщо багато злочинів ще не відкриті - значить це комусь треба. А Азімову треба встановити вбивцю найвишуканішим способом. Одним питанням!
Оригінальний хід! Так, це справа випадку. Якби не було в хутряника такого прізвища, вбивця не була б викрита.