Андролог РФ, Ожиріння у чоловіків та гіпогонадизм

В результаті плацебо-контрольованих досліджень було доведено, що індекс маси тіла (ІМТ) та зайва вага у чоловіків з ожирінням знижуються при корекції гіпогонадизму за допомогою препаратів тестостерону.

Причинами цього є:

зниження маси вісцерального жиру;
зменшення інсулінорезистентності;
покращення ліпідного обміну;
зниження діастолічного тиску;

За підсумками досліджень, проведених у чоловіків віком понад 45 років, які мають ожиріння, терапія андрогенами призвела до покращення чутливості до інсуліну, нормалізації глікемії натще і зниження діастолічного артеріального тиску.

Ряд досліджень співвідносить низький рівень тестостерону з високою ймовірністю появи цукрового діабету по 2 типу та атеросклерозу. У процесі накопичення жирових тканин фізіологічні властивості адипоцитів, що супроводжуються такими змінами в гормональній системі, як гіперінсулінемія, прискорена продукція кортизолу, зниження вмісту тестостерону, можуть спричинити певні порушення жирового обміну в печінці та розвиток дисліпопротеїдемії. А це, надалі, може викликати атеросклеротичні серцево-судинні захворювання. Доведено, що ці захворювання поряд з ішемічною хворобою серця більш поширені у хворих, що мають андроїдний тип ожиріння.

Розлади обміну ліпідів та ліпопротеїдів у таких пацієнтів відображаються у вигляді підвищення рівня гормону тестостерону, особливо його фракції, пов'язаної з ЛПДНЩ, підвищення рівня холестерину, який пов'язаний з ліпопротеїдами, що мають низьку щільність, та зниження рівня холестерину, пов'язаного з ЛПВЩ.

Ожиріння у чоловіків і лютенізуючий гормон

Крім описаних вище ефектів впливутестостерону на метаболізм статевих гормонів при ожирінні, у деяких дослідженнях була показана нормалізація параметрів лютенізуючого гормону (ЛГ) при зниженні ваги пацієнтів з ожирінням при одночасному зменшенні гіперінсулінемії.

Розлади в секреції ЛГ викликають зміну вироблення андрогенів, а це, у свою чергу, впливає на рівень імунореактивного інсуліну за рахунок підвищення його інсулінорезистентності.

Було показано, що гіпотестостеронемія – це сильний стимулюючий чинник наростання вісцеральних адипоцитів. З цього можна зробити висновок, що гіпогонадизм у чоловіків із зайвою вагою тіла є важливим фактором, що підтримує ожиріння і сприяє його прогресуванню.

Дефіцит тестостерону як основного анаболічного гормону призводить до значного зниження фізичної активності, роль якої для зниження ваги важко переоцінити.

Більше того, є думки про те, що причина гіпогонадизму у опасистих чоловіків – це абдомінальне ожиріння. Ароматаза зайвих жирових тканин у підвищеній кількості призводить до перетворення андрогенів (тестостерону та андростендіону) на естрогени E1 та E2, що пригнічують по амплітуді та частоті виділення як гонадотропін рилізинг-гормону, так і гормону ЛГ. А це, зрештою, не може не вплинути на зниження концентрації тестостерону в крові, тобто на розвиток вторинного гіпогонадизму. Все це призводить до порушень чоловічої статевої функції, що значно знижує якість їхнього життя.

Ожиріння у чоловіків є одним з головних факторів у розвитку гіпогонадизму та проблем з їхньою статевою функцією. За статистикою, серед чоловіків з ожирінням понад 30% страждають на еректильну дисфункцію і чоловіче безпліддя.