Баженов Василь Іванович
В асилій Баженов вважається одним із основоположників українського класицизму. Він вивчав архітектуру в Парижі та Римі, йому пропонував роботу Людовік XV, а в Італії архітектору завітали членство в Академії Святого Луки — великому об'єднанні художників. Проте на батьківщині проекти Баженова постійно відхиляли, яке роботу передавали іншим майстрам. Його прозвали «паперовим архітектором», тому що більшість його проектів так і залишилися невиконаними.
«Академія мистецтв мною першою почалася»
Баженов у гімназії опинився серед дев'яти найуспішніших учнів, і його помітив відомий меценат Іван Шувалов. За його ініціативою юного архітектора перевели в Санкт-Петербурзьку гімназію, а через рік зарахували до Академії мистецтв, що тільки відкрилася, президентом якої саме став Шувалов.
У 23 роки Василю Баженову завітали дворянський титул — він був визнаний одним із найкращих студентів. Здобувши в Академії 100 рублів, молодий архітектор вирушив до Парижа переймати досвід «західних колег». Вже за півтора року він блискуче витримав іспити в Паризькій академії архітектури. Два роки Василь Баженов працював із професором Шарлем де Девальї, який навчав молодого архітектора створювати будинки у новомодному стилі класицизм. Однією із робіт Баженова стала модель Луврської галереї. Щоправда, не все було гладко: у спогадах Баженов скаржився на недобросовісних однокурсників.
Після Парижа Василь Баженов поїхав до Риму. Тут він вивчав античний стиль в архітектурі та створив модель храму Святого Петра. Його роботи зустрічали із захопленням: архітекторові завітали членство в Академії Святого Луки і право «бути майстром та професором архітектури як у Римі, так і скрізь». У 1764 році Баженов повернувся до Парижа. Він став першим українськимархітектором, який отримав визнання у Європі. Йому запропонував роботу сам Людовік XV — адже зодчому на той момент не було ще й 30 років! Але Василь Баженов Його Величності відмовив і невдовзі повернувся до України: надто багато було в нього планів та проектів.
Великий кремлівський проект
За час його відсутності на батьківщині багато змінилося: насамперед влада. Низка палацових переворотів добігла кінця, і престол зійшла Катерина II. Освічений монарх, здавалося б, мав благоволити молодому талановитому архітекторові. Але у житті Баженова почалася смуга невдач.
Регламенти Академії мистецтв змінилися - вона тепер існувала за новими законами. Баженов розраховував на професорську кафедру, проте в 1765 Баженову привласнили замість професорського звання академіка архітектури. Архітектор пішов із Академії мистецтв. У цей час він розробив проект Смольного інституту, але будівництво будівлі розпочато був.
В 1767 Василь Баженов приїхав до Москви і був удостоєний аудієнції Катерини II. Імператриця доручила архітектору перепланування всієї території Московського Кремля, Червоної площі та будівництво нового палацу. Баженова не дарма називали основоположником українського класицизму: його проект поєднував у собі риси класичної римської та грецької архітектури. За планом будівля палацу огинала Кремлівський пагорб, а в центрі розташовувався амфітеатр із овальною площею, де мали сходитися головні московські вулиці.
Через рік розпочалися перші роботи. Головним архітектором був Василь Баженов, а його заступником – Матвій Козаков. Баженов створив макет майбутнього палацу розміром майже людське зростання. Для його зберігання звели окрему будівлю, там же оселився і архітектор. А імператрицявидала указ, згідно з яким подивитися на модель могли всі охочі, крім «підлого народу» — простолюдинів.
Ось тільки Катерина II на закладці палацу бути не побажала. У неї зник інтерес до проекту. Василь Баженов опинився у скрутному становищі: він уже уклав договори з підрядниками, постачальниками матеріалів та робітниками, а гроші від двору надходити перестали. В результаті від грандіозного задуму залишилася лише модель, яка досі зберігається у Московському державному музеї архітектури імені О.В. Щусєва.
Підсумки для Баженова були невтішними: його чергове дітище залишилося тільки на кресленнях, а сам він опинився в боргах - і це при тому, що в сім'ї на той час було четверо дітей. Декілька будівель на території Кремля таки встигли звести, крім того, почали розбирати фортечну стіну. Катерина наказала повернути все у первісний вигляд та доручила роботи з реконструкції Матвію Казакову.
Однак у 1776 році архітектор знову отримав замовлення від Катерини II: збудувати для імператриці підмосковну резиденцію в Царицино. На будівництво цієї будівлі Баженов витратив 10 років свого життя. Він цілими днями пропадав на будівельному майданчику, розробляв єдиний палацово-парковий ансамбль, у якому будівлі в стилі «ніжної готики» поєднувалися б з горбистим ландшафтом та ставками, ніби недбало розкиданими по всій території. Влітку 1785 року на будівництво приїхала замовниця.
Гості чекали тріумфу архітектора — адже Катерина особисто стверджувала і схвалювала всі ескізи та плани. Але імператриця приїхала в поганому настрої, скидалася на палац і швидко поїхала. Весь світ тільки й говорив про можливі причини такого невдоволення. Сама Катерина щось розповідала, що заДорозі на неї нібито напали розбійники, то нарікала, що їй не сподобався палац із темними та тісними приміщеннями. Будівлю вона наказала перебудувати. Зневірений архітектор взявся за роботу, але й наступний варіант архітектурного ансамблю Катерина не оцінила — і знову веліла всі будівлі розібрати. У 1792 року Баженова відсторонили з посади, щоправда, у тому року прийняли назад вже з іншої колегії і перевели до Петербурга.
Поруч із перебудовою палацу в Царицыно 1784 року Баженов почав будівництво палацу для Петра Пашкова — знаменитого Будинку Пашкова у Москві. Точно невідомо, чи це справді був проект «паперового архітектора», бо креслень за підписом Баженова не збереглося. Зате збереглася легенда про те, як скривджений на імператрицю архітектор навмисне розгорнув палац фасадом від Кремля.
Найпоширеніша версія, що пояснює дивне ставлення імператриці до архітектора, — його зв'язок із масонством. У цей час за наказом Катерини проходили повсюдні обшуки та арешти масонів. Повернувшись із Європи до Москви, Баженов нібито став членом ложі «Латона», яку очолював Микола Новіков. Від Новікова Баженов начебто передавав масонську літературу спадкоємцю престолу — майбутньому імператору Павлу I. Коли про це стало відомо Катерині, архітектора звільнили з державної служби. Проте арешту йому вдалося уникнути: книги, які шукали в нього вдома, не було виявлено.
У 1796 році Катерина II померла, і імператором став Павло I. Новий етап почався і в житті країни, і в житті Василя Баженова: до нього молодий імператор був дуже лояльний. Архітектору надали чин дійсного статського радника, завітали маєток Старий Глазово в Тульській губернії. Архітектор знову перебрався до Петербурга, де почав розробляти проектМихайлівського замку. Очолити будівництво йому, щоправда, не вдалося через хворобу. Збудував палац Віктор Бренна: він вніс у проект низку змін, але задум Баженова втілив майже повною мірою.
У 1799 Василь Баженов був призначений віце-президентом Академії мистецтв. Вступивши на посаду, він зрозумів, наскільки змінилася Академія, яка «ним першим почалася»:
З проектів, які вдалося реалізувати Василю Баженову, збереглося лише кілька будівель в ансамблі Царицино. Авторство решти робіт, які приписуються архітектору, досі залишається під сумнівом. Це і Будинок Пашкова, і Кам'янострівський палац імператора Павла, кілька будівель у Гатчині, Спаські казарми. Серед так і не здійснених проектів архітектора були будівля Смольного інституту шляхетних дівчат, Великий Кремлівський палац, Інвалідний будинок у Санкт-Петербурзі, майстерні Адміралтейства та Галерна гавань на Василівському острові.