Біловезька пуща - Голос Первісного Лісу
ВИПУСК 296
Новини - "Біловезька пуща - XXI століття"
Група Проекту "Біловезька пуща - XXI століття" http://bp21.org.by/
Новини сайту "Біловезька пуща - XXI століття"
Від реконструкції довгобуду – до нових проектів: посол Ірану побував на будівельному майданчику
2007 року товарообіг з Іраном становив 477,4 тис. доларів з переважанням імпорту (406,8 тис. доларів). Обсяг іранських інвестицій, що надійшли за минулий рік у Брестську область, становить 599 тисяч доларів. Минулого року налагодив постачання продукції до Ірану резидент ВЕЗ «Брест» – УВП «СТіМ», яке випускає техніку для дорожньої розмітки.
У бесіді пана Абдольхаміда Фекрі з Костянтином Сумаром було намічено пріоритетні напрямки економічного співробітництва на найближчу перспективу: сільське господарство, легка промисловість та будівництво. Іранський посол зазначив, що до нього звертаються керівники провінцій його країни з проханням надати інформацію про можливості співробітництва двох країн на рівні регіонів та міст. Костянтин Сумар, у свою чергу, висловив пропозицію щодо будівництва іранськими фахівцями зони відпочинку в районіБіловізької пущіз урахуванням національних особливостей та традицій своєї країни.
Було приділено увагу та діяльності у Бресті іранської фірми «NMT». Бізнесмени взялися за реконструкцію незавершеної будівлі готелю по вул. Радянської та будівництва там багатофункціонального комплексу з торговими об'єктами, офісами та багаторівневим паркінгом. В даний час на об'єкті розпочато підготовчі роботи – демонтаж верхніх поверхів будівлі та посилення несучих конструкцій. Проведено тимчасові мережі електро- та водопостачання. Інвесторам доведеться відселити найближчим часом мешканців 2-х двоповерхових будинків на вул. Куйбишева таМаяковського. У наміри керівників фірми входить завершення робіт на об'єкті та здавання багатофункціонального комплексу у 2009 році. Як підкреслив під час бесіди в облвиконкомі посол Ірану, генеральний директор фірми Джамшид Амін Азад та його колеги – це професіонали, які заслуговують на довіру та підтримку. Мер Бреста Олександр Палишенков пообіцяв таку підтримку з боку міської влади з метою якнайшвидшого складання важливого для міста об'єкта, який багато в чому визначатиме вигляд вулиці Радянської. Якщо вдасться втілити у життя проект комплексу, ця будівля може стати одним із найкрасивіших на головній пішохідній вулиці міста.
Того ж дня Абдольхамід Фекрі здійснив поїздку містом. Він побував у меморіальному комплексі «Брестська фортеця-герой», ознайомився зі спортивними об'єктами – гребним каналом та комплексом ігрових видів спорту «Вікторія». Завершальним об'єктом відвідування став будівельний майданчик - будівлю, що реконструюється фірмою «NMT» по вул. Радянській, де гостя супроводжували Олександр Палишенков та Джамшид Амін Азад.
Вранці наступного дня послу Ірану довелося терміново від'їхати до Мінська. Заплановане відвідування підприємств вільної економічної зони відкладено до наступного приїзду до Бресту. Окрім того, очікується, що найближчим часом у місті відвідає делегація іранських бізнесменів.
Біловезьке стадо зубрів досягло рекордного розміру (Польща)
Наприкінці 2007 року у польській частині Біловезької пущі на волі мешкало 439 зубрів, тобто на 35 тварин більше, ніж рік тому. У понеділок закінчився щорічний підрахунок найбільшого в країні стада цих тварин.
Зубрів вважають завжди взимку, коли впаде сніг і звірі збираються у кількох місцях зимового підживлення. Там їх і вважають, а одинаків знаходять слідами. Цього року було важкотаке зробити, оскільки снігопади були рідкісні та незначні.
Минулого року було враховано 402 екземпляри. Директор Біловезького національного парку Малгожата Карась повідомила, що торік у польській частині Пущі народилося 76 телят або на 20 відсотків більше, ніж минулого року.
Як встановили працівники парку, велика кількість телят є наслідком природного циклу народження цих тварин, у якому самки мають потомство кожні 2-3 роки. Рекордний з точки зору числа новонароджених був також 2005, коли народилося їх у Пущі 79.
Таким чином, число новонароджених впливає на величину всієї популяції зубра в польській частині Біловезької пущі. Кількість випадків природної смертності, а також кількість селекційних відстрілів та переселення звірів в інші місця країни та закордон приблизно однакова рік у рік.
У Польщі вільно живуть зубрів можна також зустріти у Бещадах, Лісах Пільських, Борецькій та Книшинській пущах.
Публікації сайту "Біловезька пуща - XXI століття"
Коні та барани для білоукраїнських лісів
На початку 20 століття суспільстві була дуже популярна ідея перетворення природи. По відношенню до тваринного світу це виражалося, перш за все, в акліматизації, вселенні в нові місця проживання корисних з погляду людини видів. Кого тільки й куди не вселяли! До Європи привозили американських норок, скунсів, єнотів-смужників. По східній Європі розселяли далекосхідного єнотовидного собаку. Каланов із Командорських островів випускали на Мурманському узбережжі. Минув час. Акліматизація принесла свої плоди. Отримані результати дали змогу вченим зробити висновки.
Акліматизація - навмисне використання чужого для місцевих природних комплексів виду, сьогодні вченими-екологами визнанонебажаним заходом, що порушує природний баланс. При успішній акліматизації можливі два варіанти розвитку подій. Перший: у виду різко збільшується чисельність, відбувається популяційний вибух біля нового місця проживання. Вигляд стає економічно корисним. Однак за цим неминуче слідує різке зменшення чисельності, стійка депресія. Тварини вже не можуть видобуватись у масовій кількості. Так сталося у Білорусі з акліматизованою ондатрою. Інший варіант - вид стає масовим шкідником. Так сталося з кроликом в Австралії, єнотовидним собакою в деяких регіонах Європи. Інші варіанти при акліматизації – виключені. (Н.Ф. Реймерс, Природокористування, 1990).
При невдалій акліматизації вид поступово чи досить швидко зникає (єнот-смужка в Білорусі). Але найстрашніше – проведена, нібито з метою збагачення природних угруповань новими видами, акліматизація призводить до змін у видовому складі цих угруповань і викликає зникнення чи зниження чисельності інших видів спільноти. Прикладів безліч. Найбільш відомий – практичне знищення у Європі аборигенної європейської норки через акліматизацію американської норки. Більше того, екологи не рекомендують проводити навіть реінтродукцію (повернення раніше зниклого виду), без переконливих доказів того, що збереглися умови для проживання поширеного раніше виду. І ще, що він не створить нових економічних та екологічних проблем на території, що вже змінилася за роки його відсутності. Які це можуть бути проблеми добре відомо на прикладі розселення зубра.
Тур. Великий дикий бик. У минулому заселяв усю Європу, Північну Африку, Малу Азію та Кавказ. До 1599 р. залишилося лише одне стадо з 24 тварин у королівському лісі, неподалік Варшави.У 1602 році залишалося лише чотири. Останній тур помер 1627 р. Тур був родоначальником всіх сучасних порід великої рогатої худоби. Скориставшись цим, у першій половині 20 століття два зоологи, брати Хек, розпочали селекційну роботу в зоопарках Німеччини з іспанськими биками, корсиканською, угорською степовою, шотландською худобою та іншими примітивними породами з метою отримання зовні схожих на турів тварин. Їм це вдалося. Але «відновлений тур» - лише форма худоби. У Біловезьку пущу не завозились.
Олень-даніель або лань.У минулому - мешканка середземноморських країн Європи, Північно-Західної Африки та Малої Азії. Близько 2000 років тому була винищена в Європі та знову завезена. У 16 столітті лань акліматизували на території сучасних білоукраїнських та литовських лісів. До 20 століття лань була завезена до 38 країн світу на території Європи, Африки, Австралії та ін. У Біловезьку пущу кілька особин вперше завезли у 1860 році та помістили у звіринець. До 1890 ланей випустили з загонів. До 1914 року їх чисельність досягла 1490 тварин. 1917 року залишилося близько 200 тварин, які незабаром повністю зникли. На початку 1960-х без підтримки до лісу знову випустили кілька тварин, які не прижилися. Лань зовсім не пристосована до пересування по високому снігу і, при його випаданні, зазвичай не відходить від годівниці. Легко приручається.
Тарпановидний кінь.Домашня порода коней, зовні схожих на лісових тарпанів. Мають незначну частку крові справжніх тарпанів. Є віддаленими нащадками від схрещування домашніх коней та справжніх лісових тарпанів, розданих 1808 року польським селянам. З'явилися в результаті відновлювальної роботи, розпочатої у 1930-х роках у Польщі Т. Ветулані. Серед місцевих конейбули відібрані найбільш схожі на тарпанів, завезені до польської частини Біловезької пущі та розмножені. В результаті відбору найбільш тарпаноподібних та схрещування їх між собою, з'явилася тарпаноподібна порода домашнього коня. 1962 року перші 5 тарпаноподібних коней були завезені з Польщі до білоукраїнської частини Біловезької пущі. 1980 року в білоукраїнській Біловезькій пущі було 27 коней. З них 19 містилися в загонах розплідника зубрів, 7 – в екскурсійних вольєрах, 1 – у лісництві як робочий кінь. До 2003 року залишилося лише кілька тварин, які перебували в екскурсійних вольєрах.
Біловезька пуща – не єдине місце у Білорусі, де бажають мати лань. Розведення лані заплановано у рамках Державної програми розвитку мисливського господарства на 2007—2015 роки. До Лепельського лісгоспу, який знаходиться поблизу Білезинського біосферного заповідника, вже закупили 60 ланей. Наступний на черзі – муфлон (http://news.tut.by/society/103934.html?sub=1
Муфлон (не олень, а баран). Природні житла – Корсика, Сардинія. Акліматизований у багатьох країнах Європи, де приблизно мешкає 28 тисяч муфлонів. 1913 року європейських муфлонів почали розводити в Криму. У 1968 році 6 муфлонів завезли до Біловезької пущі і випустили в спеціальний загін у лісі. У першу ж зимівлю муфлонів у загоні на них полювала рись. Тварин, що залишилися, перевели в екскурсійні вольєри. 1979 року їх налічувалося 20. Нині муфлонів у Біловезькій пущі немає. У Білорусі може розлучатися в умовах вольєрного утримання.
Втім, мисливські господарства можуть завозити хоч європейських баранів, хоч гвинторогих козлів. Стаття 31 Закону Республіки Білорусь у «Про охорону та використання тваринного світу» це допускає. Викликаєподив лише факт, чому розселення подібних видів у мисливських господарствах Білорусі подається як відновлення та заповнення білоукраїнської фауни? Навіщо до Біловезької пущі повертати тарпаноподібного коня, лань та відновленого туру?
Вони, звичайно, цікаві як екзотика, як чергова дивина для залучення туристів, схожа на Діда Морозу, що там поселився. Але вони не мають жодного відношення до збереження природних комплексів Біловезької пущі. Вони ще більш залежні від людини, ніж зубри, з якими існує достатньо проблем – годувати взимку, контролювати чисельність, відловлювати та розселяти, проводити дегельмінтизацію, платити за витрачання власникам сільськогосподарських земель. Їх можна зберегти тільки в умовах напіввільного чи загінного утримання.