Біографія Гельмута Коля


Наприкінці Другої світової війни був призваний до лав вермахту, але участі в бойових діях не брав.
У 1950 році вступив до університету у Франкфурті-на-Майні, де вивчав юриспруденцію та історію, у 1951 році продовжив навчання в університеті Гейдельберга.
Після закінчення університету у 1956-1958 роках працював науковим співробітником в Інституті імені Альфреда Вебера. У 1958 році захистив дисертацію та отримав вчений ступінь.
У 1958-1959 роках Гельмут Коль працював на чавуноливарному заводі в Людвігсхафені.
З 1959 по 1969 - референт об'єднання хімічної промисловості в Людвігсхафені.
Ще навчаючись у школі, 1947 року Гельмут Коль вступив у Християнсько-демократичний союз (ХДС), партію, яка об'єднала вперше протестантів та католиків. 1953 року став членом виконавчої ради організації ХДС у землі Рейнланд-Пфальц. У 1954-1961 роках був заступником голови земельної молодіжної організації ХДС Рейнланд-Пфальца, у 1955-1966 роках – членом правління ХДС у Рейнланд-Пфальці, у 1959-1963 роках – головою ХДС Людвігсхафена. У 1966-1973 роках очолював ХДС Рейнланд-Пфальца.
У 1959-1976 роках був депутатом ландтагу (місцевого парламенту) землі Рейнланд-Пфальц. У 1963-1969 роках очолював фракцію ХДС у ландтазі.
1964 року увійшов до федерального правління ХДС, у 1966-1973 роках — заступник голови ХДС.
У 1969-1976 рр. був прем'єр-міністром землі Рейнланд-Пфальц.

1973 року Гельмут Коль став головою ХДС.
1987 року на загальнонаціональних виборах коаліція ХДС — ВДП отримала переважну більшість голосів і Гельмут Коль знову став канцлером ФРН.
Гельмут Коль був призначений на посадупочесного голови ХДС.
Наприкінці 1999 — на початку 2000 років Коль був звинувачений у використанні незаконних джерел для фінансування своєї партії і змушений був піти з посади почесного голови ХДС.