Біографія Володимира Ворошилова - РІА Новини
У роки Великої Вітчизняної війни родина Калмановичів була в евакуації, де його батько керував пошиттям армійського обмундирування. Наприкінці 1943 року родина переїхала до Москви. Володимир навчався у Московській художній школі для обдарованих дітей.
Закінчив Академію мистецтв Естонської РСР (факультет живопису), школу-студію МХАТ (постановний факультет), Вищі режисерські курси.
У 1954 році на рік був відправлений за розподілом до Східної Німеччини (НДР) для роботи художником у Театрі групи Радянських військ.
Після повернення до Москви 1955 року Володимир Ворошилов працював художником-постановником у багатьох московських театрах — МХАТі, Малому театрі, Театрі ім. Станіславського, Театрі оперети, Театрі на Малій Бронній, Ленкомі, ТЮГу, а також режисером у театрі "Сучасник" та в Театрі на Таганці.
У 1966 році він був запрошений на телебачення, де знімав документальні та науково-пізнавальні фільми.
1968 року з'явився його проект "Аукціон" - перша ігрова передача Центрального телебачення у прямому ефірі. В ефір вийшло шість випусків, після чого програму було знято з ефіру радянською цензурою, Ворошилова відсторонили від ефірів, а потім перевели до "позаштатників", і він надовго став персоною нон-грата на вітчизняному телебаченні.
Він писав сценарії під псевдонімами, інкогніто брав участь у режисурі телепередач, поступово почав працювати за кадром. У 1970 році Ворошилов провів перший в історії радянського мовлення телеміст, яким Москва зв'язалася з Ташкентом.
З 1970 по 1972 рік працював над програмою "А ну-ка, хлопці". Її закрили через нещасний випадок, після того, як на зйомках загинув один із учасників програми. Ворошилова знову звільнили з телебачення.
На телебаченні подібним прийомом більше ніхто не користувався. Таємничий ведучий кілька років інтригував усю країну. Інкогніто було розкрито у 1980 році.
1989 року вийшла нова телегра "Брейн-ринг", де Ворошилов вів перші випуски, проте через зайнятість пішов звідти.
З 1989 року - президент Міжнародної асоціації клубів "Що? Де? Коли?".
Був генеральним директором телекомпанії "Ігра-ТВ", членом Академії українського телебачення.
1997 року Академія відзначила програму "Що? Де? Коли?" премією "ТЕФІ".
2001 року Ворошилов був удостоєний премії "ТЕФІ" у номінації "За особистий внесок у розвиток вітчизняного телебачення" (посмертно).
Володимир Ворошилов офіційно був одружений чотири рази. Остання його дружина – Наталія Стеценко, генеральний продюсер його програми. Прийомний син – Борис Крюк (син Наталії Стеценко від першого шлюбу).
Дочка - Наталія Ворошилова (1997, від громадянської дружини Наталії Климової).
Матеріал підготовлений на основі інформації відкритих джерел