Чи правильно ми розуміємо слово «екстремізм» чи Нові пригоди свастики
Велика та могутня Україна веде свою історію з 863 року, проте слов'янські племена заявляли про своє існування значно раніше. Упродовж багатьох століть слов'яни були язичниками. Язичництво передбачає носіння у собі оберегів і обрядових символів як вишивок на одязі, прикрас, татуювань тощо. Охоронними знаками покривалися ручки мечів, одяг та взуття, практично всі предмети домашнього побуту.
Найпопулярнішими символами були зображення сонця. Вони ділилися на кілька видів за кількістю променів: свастика (4 промені), Громове колесо або Знак Перуна (6 променів) та восьми променевий Коловрат. Всі ці знаки символізували достаток, рух у правильний (Правий) бік, захищали від негативного впливу.
На жаль, один із священних символів (свастику) обрав Адольф Гітлер для позначення німецького фашизму. Ймовірно, він зробив це навмисно, щоб українці, побачивши свій стародавній і шанований їхніми предками знак, плювалися і проклинали його. Слід зазначити, що він вибрав не той варіант, коли кути променів повернуті «посолонь» (тобто у правильному напрямку за годинниковою стрілкою), а розгорнув їх у зворотний бік. У слов'ян такий вид цього символу в різних ситуаціях належав до понять «ніч», «темрява» або «деградація». Багато сучасних містиків схиляються до того, що саме це призвело до краху фашистської Німеччини.
З того часу і почалися пригоди свастики.
У сучасній Україні з'явився рух, що передбачає відродження давньоукраїнських традицій та віри, ознайомлення сучасної людини з давньою історією нашої країни.
На превеликий жаль, до лав справжніх патріотів змогли проникнути екстремісти та зіпсували думку про учасників руху у народу, а насамперед при владі.
Рідновірність або слов'янське язичництво, неоязичництво - реально існуюча віра, до якої належить велика кількість людей. Свастика є одним із атрибутів цієї віри. Виходить так, що християни мають право носити хрест, а рідновіри та неоязичники свастику – ні.
Задумаємось, люди. Чи правильно ми розуміємо слово екстремізм.