Читати всім! Лист Чарлі Чапліна доньці Джеральдіне
Джордж Бернард Шоу називав Чарлі Чапліна «єдиним генієм, який вийшов із кіноіндустрії». Актор і режисер здійснив «культурну» революцію та змінив уявлення про життя.
Цей лист сер Чаплін написав дочці Джеральдіне, відомій актрисі.
Цікаво Знати вважає, що всі мають прочитати його.
«Дівчинко моя! Зараз ніч. Різдвяна ніч. Всі озброєні воїни моєї маленької фортеці заснули. Сплять твій брат, твоя сестра. Навіть твоя мати вже спить. Я мало не розбудив пташенят, що заснули, добираючись до цієї напівосвітленої кімнати.
Як далеко ти від мене! Але нехай я засліплю, якщо твій образ не стоїть завжди перед моїми очима. Твій портрет – тут на столі, і тут біля мого серця.
А де ти? Там, у казковому Парижі, танцюєш на величній театральній сцені на Єлисейських полях.
Я добре знаю це, і все ж таки мені здається, що в нічній тиші я чую твої кроки, бачу твої очі, які блищать, немов зірки на зимовому небі. Я чую, що ти виконуєш у цьому святковому та світлому спектаклі роль перської красуні, полоненої татарським ханом.
Будь красунею та танцюй! Будь зіркою та сяй! Але якщо захоплення і вдячність публіки тебе сп'янять, якщо аромат піднесених квітів запаморочить тобі голову, то сядь у куточок і прочитай мого листа, прислухайся до голосу свого серця.
Я твій батько, Джеральдіно! Я Чарлі, Чарлі Чаплін!
Чи знаєш ти, скільки ночей я просиджував біля твого ліжечка, коли ти була зовсім немовлям, розповідаючи тобі казки про сплячу красуню, про недрамливий дракон?
А коли сон змішав мої старечі очі, я глузував з нього і говорив: «Іди! Мій сон – це мрії моєї доньки!» Я бачив твої мрії, Джеральдіно, бачив твоє майбутнє, твій сьогоднішній день. Я бачивдівчина танці на сцені, фея, що ковзає по небу. Чув, як публіці казали: Бачите цю дівчину? Вона дочка старого блазня. Пам'ятаєте, його звали Чарлі?
Так, я Чарлі! Я старий блазень! Сьогодні твоя черга. Танцюй! Я танцював у широких рваних штанях, а ти танцюєш у шовковому вбранні принцеси. Ці танці та грім оплесків часом підноситимуть тебе на небеса.
Лети! Лети туди! Але спускайся і на землю! Ти маєш бачити життя людей, життя тих вуличних танцівників, які танцюють, тремтячи від холоду та голоду. Я був таким, як вони, Джеральдіна. Ті ночі, ті чарівні ночі, коли ти засинала, заколисана моїми казками, я не спав.
Я дивився на твоє личко, слухав удари твого серця і запитував себе: «Чарлі, невже це кошеня колись дізнається тебе?» Ти не знаєш мене, Джеральдіна ... Безліч казок розповідав я тобі в ті далекі ночі, але свою казку - ніколи. А вона також цікава. Це казка про голодного блазня, який співав і танцював у бідних кварталах Лондона, а потім… збирав милостиню… Ось вона, моя казка! Я знав, що таке голод, що не мати даху над головою.
Більше того, я зазнав принизливого болю блукала-блазня, в грудях якого вирував цілий океан гордості, і цю гордість боляче поранили монети, що кидаються.
І все ж я живий, так що залишимо це. Краще поговоримо про тебе.
Після твого імені – Джеральдіна – слідує моє прізвище – Чаплін. З цим прізвищем понад сорок років я смішив людей на землі.
Але плакав я більше, ніж вони сміялися.
Опівночі, коли ти виходиш із величезної зали, ти можеш забути багатих шанувальників, але не забувай спитати у шофера таксі, який пощастить тебе додому, про його дружину. І якщо вонавагітна, якщо у них немає грошей на пелюшки для майбутньої дитини, поклади гроші їй у кишеню. Я наказав, щоб у банку оплачували ці твої витрати. Але всім іншим плати суворо за ліком. Час від часу їзди в метро або автобусом, ходи пішки і оглядай місто. Придивляйся до людей! Дивись на вдів та сиріт! І хоча б один раз на день кажи собі: «Я така сама, як вони».
Так, ти одна з них, дівчинко! Більш того. Мистецтво, перш ніж дати людині крила, щоб вона могла злетіти вгору, зазвичай ламає їй ноги. І якщо настане день, коли ти відчуєш себе вище за публіку, відразу ж кидай сцену. На першому ж таксі їдь на околиці Парижа. Я знаю їх дуже добре! Там ти побачиш багато танцівниць на кшталт тебе, навіть красивіше, граціозніше, з більшою гордістю. Сліпучого світла прожекторів твого театру там не буде й близько.
Прожектор для них – Місяць. Вдивись гарненько, вдивись! Чи не танцюють вони краще за тебе? Зізнайся, моя дівчинко! Завжди знайдеться такий, хто танцює краще за тебе, хто грає краще за тебе! І пам'ятай: у сім'ї Чарлі не було такого грубіяна, який лаяв би візника або надсміявся над жебраком, що сидить на березі Сени.
Я помру, але ти житимеш... Я хочу, щоб ти ніколи не знала бідності. З цим листом посилаю тобі чекову книжку, щоб ти могла витрачати скільки забажаєш. Але коли витратиш два франки, не забудь нагадати собі, що третя монета – не твоя. Вона має належати незнайомій людині, яка її потребує. А такого легко знайти. Варто лишень захотіти побачити цих незнайомих бідняків, і ти зустрінеш їх усюди. Я говорю з тобою про гроші, бо пізнав їхню диявольську силу.
Я багато часу провів у цирку.
І завжди дуже хвилювався за канатоходців.
Але маю сказати тобі, що люди частішепадають на твердій землі, ніж канатоходці з ненадійного каната. Можливо, в один із званих вечорів тебе засліпить блиск якогось діаманта. У цей же момент він стане тобі небезпечним канатом, і падіння тобі неминуче. Можливо, одного дня тебе полонить прекрасне обличчя якогось принца.
Цього ж дня ти станеш недосвідченим канатоходцем, а недосвідчені завжди падають. Не продавай свого серця за золото та коштовності. Знай, що найбільший діамант – це сонце. На щастя, воно сяє для всіх. 4 А коли прийде час, і ти полюбиш, то люби цю людину всім серцем.
Я сказав твоїй матері, щоб вона написала тобі про це. Вона розуміє в коханні більше за мене, і їй краще самій поговорити з тобою про це.
Робота у тебе важка, це я знаю. Твоє тіло прикрите лише шматком шовку. Заради мистецтва можна з'явитися на сцені й оголеним, але повернутися звідти треба не лише одягненим, а й чистішим.
Я старий, і, можливо, мої слова звучать смішно. Але, на мою думку, твоє оголене тіло має належати тому, хто покохає твою оголену душу. Не страшно, якщо твоя думка з цього питання десятирічної давності, тобто належить час, що минає. Не бійся, ці десять років не зістарять тебе. Але як би там не було, я хочу, щоб ти була останньою людиною з тих, хто стане підданим острова голих.
Я знаю, що батьки та діти ведуть між собою вічний поєдинок. Воюй зі мною, з моїми думками, моя дівчинко! Я не люблю слухняних дітей. І поки з моїх очей не потекли сльози на цей лист, я хочу вірити, що сьогоднішня різдвяна ніч – ніч чудес. Мені хочеться, щоб сталося диво, і ти справді все зрозуміла, що я хотів тобі сказати.
Чарлі вже постарів, Джеральдіна. Рано чи пізно замість білої сукні для сценитобі доведеться надіти жалобу, щоб прийти до моєї могили. Зараз я не хочу засмучувати тебе. Тільки час від часу вдивляйся в дзеркало – там побачиш мої риси.
У твоїх жилах тече моя кров. Навіть тоді, коли кров у моїх жилах охолоне, я хочу, щоб ти не забула свого батька Чарлі.
Я не був ангелом, але завжди прагнув бути людиною. Постарайся і ти. Цілую тебе, Джеральдіно. Твій Чарлі».