Чому баба Яга проти
Натомість прийшли до влади ті, хто все життя були рабами. Холопи. І з цього моменту історія України писалася тільки так, як ЇМ хотілося, щоб вона виглядала.
Цілковите свавілля, грабежі та вбивства. Приводу не потрібна. Привід був завжди. Злість і ненависть. Жадібність і бажання вижити за будь-яку ціну. Можна наводити масу доказів, перераховувати купи історичних фактів невідомих достеменно. Але це нічого не змінює. Просто все так, як є, з тих пір. І так буде ще довго. Рватимуть свій народ. Тиснути ближнього. Трупами в гору йти.
Чи допоможе нова революція? Ні. Не допоможе. Не допоможе з багатьох причин. Найголовніша з яких та, що це буде просто те саме.
НЕ ВІР, НЕ БІЙСЯ, НЕ ПРОСИ.
Отак і треба жити.
Врятувати може лише тривалий процес нормальної еволюції.
У ті часи теж була жорстокість та несправедливість. Але все це було інакше. Нині вбивають за гроші. Тоді вбивали за честь. Тоді били за провину, зараз б'ють зі злості.
Саме тому я не вірю жодному політику. Нікому з тих, хто обіцяє найкраще життя та права народу. Тому що народ, як був для них холуями, так і лишився. Я точно знаю, що цікавий для держави лише з позиції наживи. Ніколи держава та чиновники не думатимуть про те, що може зробити моє життя кращим, і про те, як це зробити. Вони завжди думатимуть лише про те, як зробити своє життя кращим за рахунок народу. І так скрізь. Десь явніше й борзо, нічим не прикриваючись нічого не даючи в заміну, як у нас наприклад. А десь трохи акуратніше, гнучкіше, даючи в замін хоч щось…
ВІРИ НЕМАЄ НІКОМУ.
Свобода слова – міфічне поняття. Ще з ТІХ САМІХ часів, коли Ісуса розіп'яли на хресті, за те, що назвався синомБожим. Сьогодні все ще гірше. Багатьом з нас відомі реальні приклади життя, коли страждати доводилося за правду. Страждати, сидіти, вмирати. Нічого не боїться лише той, кому нема чого боятися. Усі ті, хто дорожить хоч чимось – бояться втратити це. Але мало хто здатний захищати те, що має. Більшість навчилася пристосовуватися, викручуватися, перевзуватися прямо в повітрі. Для них це єдиний спосіб зберегти те, що мають. Втратили особи і гідність, тільки для того, щоб зберегти видимість наявності гідності і зробити вигляд, ніби обличчя ще чогось варте. Чого ж варте обличчя, якого немає? Чого варте сміливість ховатися?
Поки душа під замком, тіло в пазурах Сатани, хіба що містично це не звучало, але це так.