Чому банки знижують вимоги до позичальників і до чого це може призвести
Звірячий апетит
Українці знову захотіли брати кредити, а банки пішли їм назустріч. При побіжному погляді на ситуацію здається, що люди відчули впевненість у завтрашньому дні, тому стали менше економити і більше витрачати. Але деякі експерти вважають - у країні надується нова кредитна бульбашка, і це загрожує повторенням подій 2014-2015 років.
По-друге, деякі експерти вважають, що зростання споживчого кредитування свідчить про стабілізацію економіки. Нібито в Україні побільшало людей, які дивляться в майбутнє з оптимізмом: вони впевнені, що не втратять роботу, тому перестали економити і купують дедалі більше товарів. Але це мало схоже на правду. У країні майже 5 млн безробітних, а реальні доходи населення скоротилися настільки, що в уряді визнали: в Україну повернулося таке ганебне явище, як «бідні, що працюють».
Апетит приходить під час їжі
Згідно з деякими експертними оцінками, у 2016 році за більш жорстких вимог до позичальників та меншого обсягу кредитування банки схвалювали 12% позик, а тепер – лише 10%. Це означає, що попит на кредити помітно зріс, але якість позичальників погіршилась. Українці влазять у борги не через зростання доходів та бажання споживати більше, а через брак грошей на повсякденні потреби та прагнення «перекредитуватися» для виплати заборгованості за раніше отриманими позиками.
Вважають, що обсяги позик для населення значно поступаються кредитам для організацій, яким необхідно поповнювати оборотні кошти, інвестувати в активи, страхувати ризики тощо. Але в Україні сьогодні, мабуть, складається дзеркальна картина: банки воліють отримувати відсоток із фізичних осіб. І це не дивно, адже за даними Центрумакроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), щомісяця банкрутами стають понад тисячу українських компаній.
Аналітики констатують: подальше погіршення якості позичальників сьогодні залишається головним ризиком для банків. Зокрема, як заявив керуючий директор Національного рейтингового агентстваПавло Самієв, офіційна динаміка прострочення по окремих сегментах почала покращуватися, але рівень пролонгації кредитів продовжує зростати; відновлення платоспроможності населення немає. Чи не станеться так, що прагнення банків перетворити фізичних осіб на «дійну корову» на тлі впадання в комусь корпоративного сектора обернеться для країни «громадянським дефолтом»?