Чому дідусь - Мазай, Культура

Найзнаменитіший персонаж української літератури — це не Євген Онєгін і не Наташа Ростова, а нещасний песик Муму. Про неї знають навіть ті, хто книжок не читає. Так само відомий і рятівник зайців дід Мазай, герой вірша М. А. Некрасова (1821-1878). Про причини цієї популярності і поговоримо.

Н. А. Некрасов, крім того, що був видатним поетом, виявився не менш талановитим видавцем. У 1846 році він купив журнал «Сучасник». Видання цього журналу затіяв ще А. С. Пушкін, проте за десять років свого існування «Сучасник» ніякого прибутку власникам не приносив. Працями ж Н. А. Некрасова в стислі терміни «Сучасник» став найпопулярнішим (отже, і найприбутковішим) журналом у тодішньої Укаини.

І не лише через те, що до співпраці були залучені найталановитіші письменники. Одночасно із турботою про якісний зміст номерів Н.А. Некрасов відкрив широке коло нових, «своїх» читачів. З цими читачами журнал говорив їхньою мовою і не соромився обговорювати «гарячі» саме для них теми. Звідси — надзвичайна популярність і навіть культовість.

«Верхнім чуттям» картежника, мисливця та журналіста поет Н. А. Некрасов відкрив ще одного «свого» читача. Дитячої літератури як такої в тодішній Україні не існувало, діти ж, природно, були. І Некрасов почав писати вірші для дітей. З кількох таких віршів історія про те, як дідусь Мазай рятував зайців, — найкраща.

Як бачимо, і в цьому питанні поет-мисливець не дав промаху. Вірш про дідуся Мазая українським малюкам читають їхні батьки, вихователі та вчителі ось уже сто п'ятдесят років. Тому серед героїв української літератури за популярністю старий Мазай посідає друге місце і якщопоступиться його колись, то хіба що Чебурашку.

Внутрішня рима в назві «Дідусь МаЗАЙ і ЗАЙЦІ» змушує подумати, що ця історія придумана поетом від початку і до кінця, а Мазай — вигаданий персонаж. Але некрасівники стверджують, що це не так. Н. А. Некрасов описав справжню подію.

Почнемо з місця дії, яке згадується вже у перших рядках вірша:

Дупель - це невеликий болотяний птах на зразок бекасу. А Малі Вежі — село неподалік Костроми. Звідси до садиби М. А. Некрасова у Карабісі — кілометрів 60, але мисливця це гак. Тож поет у Малих Вежах бував неодноразово.

Село знаходилося в міжріччі Волги та річки Костроми. Місце низинне, і щовесни його затоплювала весняна повінь. Щоб урятуватися від повеней, села тут будували на пагорбах. Також, на пагорбі, тіснилися і Малі Вежі. Тіснилися, бо місця на пагорбі було мало. А оскільки повінь іноді накривала і пагорб, будинки тут ставили на стовпи. Про що теж написано у вірші:

Вся вона тоне у зелених садах; Будиночки в ній на високих стовпах.

Весняні незручності під час розливу окупалися сторицею влітку. У заливних луках вставала височена трава. Крім того, до самої спекотної пори в заплаві залишалося безліч озер, що кишили рибою. Місцеві жителі не лише самі себе цією рибою годували, а й ще торгували нею у Костромі. Та й боліт із дупелями та бекасами в районі села, де жив Мазай, було достатньо. Недарма приїжджав сюди полювати М. А. Некрасов!

Зараз Малих Віж немає. Всю низовину між річкою Костромою і Волгою в 1955 році затопило Горьківське водосховище, що утворилося в результаті будівництва Горьківської ГЕС. Мешканці села перебралися до сусіднього села Спас.

Тепер проголовному герої. Н. А. Некрасов, наїжджаючи в ці краї, не раз полював разом із жителем Малих ВежІваном Савичем Мазайхіним. Народився той у 1801 році, а помер десь у 1860-х роках. Тож під час зустрічей із Некрасовим його сільське прізвисько, «дід Мазай», цілком відповідало істині: дідом він і був.

Втім, безоглядно довіряти поетові годі було. По М. А. Некрасову, Мазай самотній, лише маленький онук живе із нею. У реального І. С. Мазайхіна була велика родина: двоє синів та безліч онуків. Нащадки його мешкали в селі аж до затоплення у 1950-ті роки. Двоповерховий будинок Мазайхіних вважався місцевою пам'яткою.

А прізвище? Звідки вона взялася, така чудова? Виявляється, від сусіднього народу, від мордви. По-мордовськи мазий — гарний. Є навіть мордовське власне ім'я "Мазай", "красень". Від цього імені походить і прізвище Мазайхіних, і інше поширене українське прізвище, Мазаєв.

Проголосували 83 особи

Коментарі (23):

Прочитав із задоволенням. Дякую.

Оцінка статті: 5

Стаття дуже сподобалася. Але мене завжди мучили сумніви щодо геніальності Некрасова як поета. Фінансист-видавець!

Оцінка статті: 5

Олена Решетова, ну ось про пса, що скаче на груди. Вважаю, що геніально!

Не поспішай, мій вірний пес, навіщо на груди до мене скакати, ще встигнемо ми стріляти, ти - здивований, що я приріс, на Волзі, цілий день стою, 5>Нерухливо хмурюсь і мовчу, я згадав молодість мою, і весь віддатися їй хочу.

Досі пам'ятаю напам'ять.

Андрій Лебедкін, тим те й шкідливі для розуму людського. Кодування не передбачає варіантів, а все у чого з варіантами напруження природа обов'язково виставить на знищення. У неї щодо цього плани від планів творців рими різних кінцях діаметра.

Олександр Дронов, а ось із цього моменту, будь ласка, докладніше

Марк Блау, влада радянська, не маючи достатнього ресурсу для фантазії, злизала літературний вік 19-й у століття 20-й не заморочуючись навіть над деталями. Те, що Булгаков описав у своєму "Майстері і Маргариті" дозволяє особливо не напружуватися для з'ясування необхідності вивчення теореми подібності. А екстраполяція за умови наявності подібності справа, що займає вже почесне друге місце після перетягування каната.

Я не перестаю дивуватися. І це чудово! Дякую за дуже цікаву статтю.

Оцінка статті: 5

Автору – респект! Згадується:Не поспішай, мій вірний пес, навіщо на груди до мене скакати, ще встигнемо ми стріляти, ти - здивований, що я приріс, на Волзі.Хоча, Волга - сьогодні, дуже сумне видовище.

Андрій Лебедкін, про що йдеться. пес і той здивований. так поет в Україні більше, ніж поет

Шановний Марку, дякую за розповідь. У школі не дуже любила сухий та нудний підручник літературознавства, ви розповідаєте набагато цікавіше. Оцінка статті - 5

ДОБРИЙ ДІДЯ . МОЖЕ ВІН ПТАХІВ І БИВ , ЗАТЕ ЗАЙЦІВ РЯТУВ . ПРО ГУМАНІЗМ МИСЛИВЦІВ БАГАТО НАПИСАНО. САМИМИ МИСЛИВЦЯМИ . А ТО ЩО ІСТОРІЯ КОШЕРНА - ПРОСТО ПРИМІТНО. АЛЕ ЗНОВУ НЕ ДИННО.

Оцінка статті: 5

Привіт, друзі! Радий, що піднімаються такі добрі теми, що пробуджують мислення. Хочу повідомити Вам чому дід Мазай тазайці. Аналогічний спосіб обробки цієї старої біблійної притчі використовував і М. Горький у своїй праці "Стара Ізергіль" про Данко. Це біблійний сюжет про Мойсея та порятунок єврейського народу, тільки у Горького описаний сухопутний похід, а у Некрасова перехід через море та порятунок нещасних, заблукалих (зайців). А щоб не виникало не розуміння, Некрасов не мудрував лукаво і зберіг ім'я Мойсея як Мазая. А що щодо російських місць, то це в архітектурі називається прив'язка до місцевості. Береться проект та підлаштовується під місцеві умови. Використання стародавніх, багатьом знайомих чи зовсім не знайомих сюжетів – поширене явище. І в давнину і зараз. Пушкін описував міфи стародавньої Греції у своїх казках, Крилов перекладав байки Езопа, тощо. Дякую за увагу.

Коренів Брагін, - міфи стародавньої Греції.

Оцінка статті: 5

Корній Брагін, а де Мойсей вирвав своє серце, щоб висвітлити шлях? І з переходом через Червоне море я не бачу жодної паралелі. Пушкін у своїх казках використовував головним чином сюжети братів Грімм (крім Балди). Читайте оригінали. Дякую за увагу.

Оцінка статті: 5