Чому економіка краща за здоровий глузд Багатьом може здатися, що писати книгу з метою
Багатьом може здатись, що писати книгу з метою популяризації економіки — це надзвичайно амбітний проект. Ця тема неприваблива з багатьох причин.
Основна причина полягає в тому, що економіка може здатися дуже похмурою — адже недаремно майже відразу після появи наприкінці 18 століття вона заслужила назву «похмурої науки» — завдяки одному з перших економістів Роберту Мальтусу, який передбачив неминучий масовий голод.
Звичайні теми для обговорення виглядають досить гнітюче: економічний спад, безробіття, борги, голод, бідність тощо.
З одного боку, непопулярність економіки є абсолютно безпідставною. Адже її мета полягає в тому, щоб розширити спектр можливостей та вибору, доступних кожній людині у повсякденному житті, а також у тому, щоб допомогти якомога більшій кількості людей досягти благополуччя. Економіка прагне забезпечити більш високу якість життя у всіх аспектах, а не лише у фінансовому.
Але, з іншого боку, репутація економіки цілком заслужена. «Заробляння» непопулярності — це майже сенс існування економістів, цих неприємних реалістів суспільних наук. Економісти — єдині люди, які попереджають нас про важкий вибір та компроміси. Відповідно до прислів'я, що говорить, що «безкоштовний сир буває тільки в мишоловці», вибір однієї дії означає відмову від іншої — чим більше витратиш сьогодні, тим менше витратиш завтра. Тому економістів найчастіше вважають індивідуалістами. Більше того, для своїх передбачень вони використовують науковий підхід та велику кількість складних обчислень.
Багато економічних принципів, крім того, йдуть урозріз з інтуїцією або суперечать здоровому глузду. Хіба скорочення фермерських субсидійзробить фермерів багатшим? Чи здатні фінансові ринки зменшувати ризик? Імпорт для економіки країни кращий за експорт? З якої планети спустилися ці економісти?
По суті, економіка — це скептицизм, застосований щодо людського суспільства та політики. Економісти постійно запитують: чому це відбувається, чи правильна ця заява, чи працюватиме запропонована політика, хто отримає від цього вигоду? Ця наука народилася в епоху Просвітництва, 250 років тому. Це течія думки, в основі якої лежить поклоніння силі розуму, що сформувало сучасну науку і демократію. Девід Юм, філософ 18 ст. і один із батьків-засновників економіки, у підзаголовку до своєї великої праці «Трактат про людську природу» (Treatise of Human Nature) описав цей підхід як «спробу ввести експериментальний метод висновків у сферу моралі».
Ця книга повинна показати, що економіка в своїй основі є особливим підходом до розуміння світу, який можна використовувати практично в будь-якій ситуації, що зачіпає окремих людей, компанії, галузі промисловості та держави. графіків та даних та визначення того, що ці факти означають. Усвідомлення того, у що варто вірити, не лише приносить інтелектуальне задоволення, а й дає унікальну можливість зрозуміти, яка політика та які стратегії сприятимуть кращому функціонуванню суспільства. Жодна інша наука не здатна досягти такого прагматизму.
Економіка, крім усього іншого, передбачає, що люди раціональні, у тому сенсі, що вони загалом діють у своїх інтересах. Ця ідея доведена до крайності у формальній економіці, заснованій на обчисленні поведінки окремих «агентів», які більшісхожі на Містера Спока із серіалу Star Trek, ніж на справжніх, емоційних людей, які не відрізняються логічною поведінкою. І все-таки, це гарне робоче припущення. Звичайно, в реальному житті люди не завжди раціональні, але якщо ви збираєтеся стверджувати, що вони постійно діють на шкоду власним інтересам, то вам краще запастись переконливими доказами.
Так, наприклад, коли відбувається обвал на фондовій біржі, люди сміються з економістів, які вважають, що інвестори поводяться раціонально, а фінансові ринки ефективні, — тому що в цьому випадку незрозуміло, чому компанія дот-ком, яка вчора коштувала 10 млрд. дол. ., наступного дня коштує лише кілька сотень мільйонів доларів? Як можуть новини викликати п'ятивідсотковий спад вартості корпоративної Америки за один день? Немає сумніву в тому, що психологія та соціологія найкраще можуть пояснити те, що відбувається на фондовому ринку. Однак завжди варто звертати увагу на зазвичай (але не завжди) нескінченні слова про те, що у цінах на акції має бути врахована майбутня рентабельність компанії на основі сьогоднішніх даних. Іншими словами, треба робити знижку на той факт, що наявні гроші коштують набагато більше від потенційних доходів. Невелика зміна в очікуваному зростанні прибутку через 10 або 20 років може серйозно вплинути на сьогоднішню оцінку. Більше того, є глибокий зміст у словах економістів про те, що інвестори раціональні і тому використовуватимуть будь-які можливості для здобуття стабільного прибутку. Адже небагатьом інвесторам вдається «обігнати ринок» на скільки-небудь тривалий термін.
Для професійних економістів робота зі спрощеними математичними моделями, що ізолюють певні питання, дає змогу зрозуміти щось нове. Але — і це велике «але» завждиІснує — вони повинні розуміти, що означає отриманий результат. Економісти повинні вміти пояснювати свої знахідки широкої аудиторії, інакше може виникнути підозра, що вони не всі до кінця розуміють. Адже це, нарешті, суспільна наука, відкриття якої мають суспільне значення.
Я хочу показати, що економіка — це не просто набір знань із певних фінансових питань. Це спосіб думок, що зачіпає будь-які питання. Може існувати економіка будь-чого — шлюбу, спорту, злочинів, транспортування наркотиків, освіти, кіно, і навіть, так-так, навіть сексу. Економіка є одним із шляхів до розуміння людської природи і — завдяки аналітичній точності — один із найпрозоріших.
Я не хочу сказати, що завжди можна дійти однозначних висновків. В економіці мало речей, які або правильні, або неправильні Якщо країна імпортує товарів і послуг більше, ніж експортує, то з фінансової точки зору вона і капіталу імпортує більше, ніж експортує, — дефіцит платіжного балансу повинен бути компенсований за рахунок внутрішніх інвестицій, що здійснюються у іноземній валюті.
Валовий внутрішній продукт країни (ВВП) завжди розраховується як сума його компонентів. Якщо вступити на більш тонкий лід і перейти від визначень до припущень, то можна сказати, що якщо якогось продукту не вистачає або він має високий попит, то ціна на нього зазвичай зростає. Низькі відсоткові ставки надзвичайно стимулюють інвестиції.
Проте, крім цих основ, багато економічних тверджень зазвичай суперечливі.
Справа в тому, що для розробки правильної політики, тієї, що враховуватиме інтереси громадян, майже завжди доводиться порівнювати витрати та прибуток, а це питання досвіду.Тому в деяких розділах цієї книги ви, можливо, не знайдете однозначних рішень; адже відповідь у різний час і в різних країнах може виявитися різною. Іноді економісти приходять до спільної згоди щодо емпіричного питання. Іноді їм це дається важко, тому що в статистиці часто зустрічаються помилки вимірювання, і з'ясування причин і наслідків стає справжньою проблемою в складному світі, що змінюється. Більше того, аналіз об'єктів суспільного інтересу часто спричиняє компроміси між конкретними групами людей. А оскільки емпіричний доказ не завжди стає вирішальним, різним зацікавленим групам легко висувати суперечливі заяви,
Економіка — це справді глибоко політична наука. Стара назва економіки («політична економія») є більш відповідним терміном, ніж «економіка», незважаючи на старомодне звучання цих слів. Як ми бачили у разі зіткнень між різними школами минулого, економісти часто дійшли суперечливих висновків залежно від власних політичних переваг. Наприклад, дві конкуруючі економічні школи, які часто називають «монетаристською» та «кейнсіанською», пропонували суперечливі пояснення застою 1970-х років — жахливого поєднання повільного негативного зростання та високої інфляції. Монетаристи були консерваторами, а кейнсіанці дотримувались прогресивних політичних поглядів. Сам факт існування конкуруючих шкіл доводить складну природу економіки як науки. З іншого боку, хоч би що відбувалося у світі, чи то економічний спад, технологічний бум, висока інфляція, дефляція чи глобалізація, завжди треба триматися на плаву.
Так чому ж варто займатися економікою, якщо вона змінюється разом зі світом, а її висновки настільки залежні від стратегії, що здійснюєтьсяекономістами? Для початку, скажімо, кожен, хто хоче зробити цей світ кращим, має вміти розмірковувати як економіст. Незалежно від того, чи виступаєте ви за глобалізацію і торгівлю чи проти них, чи вважаєте ви бідність неминучою чи огидною, чи думаєте ви, що у в'язницях занадто багато чи надто мало ув'язнених, економіка дозволить вам зібрати всі необхідні докази та аргументувати свою думку. Це важливо, якщо ви хочете робити все правильно, і це має значення, оскільки громадська думка впливає на державну політику. Якби більше людей могли осягнути економіку, то, можливо, не було б такої сильної розбіжності в думках. Адже, як свідчать опитування громадської думки, більшість громадян виступає одночасно за очищення навколишнього середовища та за зниження податків на паливо, за зниження загального рівня оподаткування та водночас за покращення громадських послуг. Багато хто вимагає закрити нелегальні компанії, але при цьому вони хочуть купувати одяг за якомога нижчими цінами,
Детальні економічні докази важливі під час вирішення практично кожного питання державної політики у випадках, коли успіх залежить від торжества реалізму над ідеалізмом. Війна проти наркотиків? Тут не можна ігнорувати можливості махінацій із доходами, які ця війна створює для організованої злочинності. Гарантоване електропостачання в умовах попиту, що постійно зростає? Чи горить світло чи повне відключення електрики залежатимуть від тих цін та інвестиційних можливостей, які з'являються у компаній комунальних послуг. Охорона видів тварин, що зникають? Кампанії та політичні заходи будуть ефективними» лише якщо вони враховують додаткові фінансові витрати галузі та витрати, пов'язані з охороною навколишнього середовища.
Економіка є центральним елементом державної політики та головною темою всіх новин. Вона впливає на наше повсякденне життя. Вона є важливою для наших особистих інтересів. Усіх хвилює, скільки податків бере собі держава, всі компанії хочуть знати, який попит на свої послуги їм доведеться задовольняти і яку платню виплачувати, а кожну працюючу людину турбує питання, як краще накопичити кошти на оплату навчання і на пенсію по старості.
У результаті виходить, що кожному інформованому та активному громадянинові треба розуміти економічне мислення. Чим більше людей зможуть скептично думати та зважувати аргументи з кожного питання державної політики, тим здоровішим буде наше демократичне суспільство і тим багатшими будуть наші країни.
Крім того, це цікаво та весело. Якщо ви не самітник, якого зовсім не цікавить зовнішній світ, то використання економічних принципів щодня відкриватиме вам нові сторони життя. Економіка робить майже кожну статтю у газеті потенційно цікавою. Вона вдихає життя в нудний стіл з цифрами і абстрактних графіків.
Економіка, таким чином, буде вам цікава, чим би ви не займалися і що вас не хвилювало. Моє завдання полягає в тому, щоб пролити нове світло на економіку та запропонувати освіжаючий «аперитив», який не тільки задовольнить вишукані смаки, а й спонукає деяких читачів до подальшої «дегустації».
Перша частина книги розглядає низку сфер, які, на перший погляд, важко пов'язати з економікою. Тут я просто показую, що економіка пропонує досконале дослідження практично будь-яких питань, що виникають у повсякденному житті. Потім слідує частина, присвячена втручанню держави в економіку. Вона проллє світло на безлічскладних питань державної політики, що цікавлять усіх нас. У третій частині я звертаюся до змін структури економіки, до того, як компанії та цілі галузі процвітають та вмирають, стикаючись з новими технологіями. Четверта частина розповідає про деякі глобальні питання, які викликають найбільший відгук у читачів, і про те, де саме роль економіки стає найважливішою. Навіть якщо ми безпосередньо не відчуваємо на собі їх вплив, вони все ж таки змінюють життя кількох мільярдів бідних людей. П'ята частина присвячена деяким традиційним темам макроекономіки, таким як інфляція та економічне зростання. Багато хто вважає ці питання суто економічними, але я хочу показати, що в них закладено набагато глибший зміст. Але навіть таке велике коло тем може лише частково описати масштаби застосування економіки, яка, зрештою, є людським життям у її чудовому та нескінченному розмаїтті.
Книга закінчується більш загальним розділом, присвяченій економіці як науці, глосарієм термінів, які необхідно знати для використання економічного способу мислення, а також предметним покажчиком понять, використаних у книзі. При першій згадці у тексті ці поняття виділені жирним шрифтом