Цифра VS Плівка
У зв'язку з реверансом у бік плівкової фотографії протягом останніх кількох років, багато цифрових фотографів запитують - чи варто знімати на плівку? Про це довелося замислитись і мені. Чи варто додати до свого арсеналу Contax 645 і знімати весілля на плівку?
Я хотіла б представити свою точку зору на плівку в порівнянні з цифровою фотографією, виходячи з мого досвіду професійної зйомки на цифру та аматорської зйомки на плівку. У мене є цифрова камера Nikon D700 та дві плівкових камери, старовинний Nikon FM2 та Nikon F100. Я знімала обома на плівку Kodak Portra 400NC і Fujifilm Pro 400H. У мене не було можливості виявляти плівки в добрій лабораторії, я робила це в невеликих лабах зі змінним успіхом. Я ніколи не знімала на плівку комерційні замовлення, лише свої особисті проекти. Але я є великою шанувальницею деяких професійних фотографів, які знімають на плівку і безперервно вивчаю фотографію – як у цифровому, так і плівковому аспектах.
Плівка Nikon FM2 Nikkor 50mm f/1.2 @ 1,2 Fujifilm Pro 400H
Існують різні табори у вічній суперечці між цифрою та плівкою. Одні (табір А) вважають, що потрібно знімати лише на плівку і стверджують, що неможливо відтворити пластику, відчуття та кольори плівкового зображення за допомогою цифрової фотокамери. Є також табір В, прихильники якого знімають лише на цифрові камери, вважаючи, що плівка – це дуже клопітно та дорого. І, нарешті, табір С, прихильники якого використовують обидва формати або, принаймні, ставляться толерантно та визнають, що плівка та цифра мають свої сильні та слабкі сторони. Свою позицію, з погляду професійної діяльності, я б визначила між таборами В та С. Після деякого періоду зйомки на плівку та вивчення робіт іншихфотографів я можу впевнено сказати, що плівка має деякі переваги перед цифрою. В основному це стосується динамічного діапазону (здатність фіксувати деталі в широкому діапазоні яскравостей сцени, що знімається), а також терпимість плівки до перетримок. Дуже складно отримати пересвіти на плівці - навіть із перетримкою в 2-3 ступені деталі у світлих областях не зникають. У зв'язку з цим ви можете трохи розслабитись, знімаючи на плівку (особливо якщо у вас є хороша фотолабораторія для прояву та сканування, але це вже інша тема)
Плівка Nikon FM2 Nikkor 50mm 1.2 @ f/1.2 Kodak Portra 400NC
Проте, плівка має і недоліки. Одним із них є необхідність витрат на плівку, проявку та сканування, а також фактор часу. Інша проблема полягає в доступності вашої улюбленої плівки, оскільки вона поступово знімається з виробництва (наприклад, Portra 400NC). Також обмежена кількість кадрів. Ви просто не зможете зняти стільки ж зображень на плівку, навіть маючи багато рулонів, як на цифрову камеру з картою пам'яті 32 ГБ. Бажаєте ще недолік? Ви не зможете створити резервні копії плівки, і якщо з нею щось трапиться, ви станете найнещаснішим фотографом – навіть нещаснішим за ваших клієнтів.
Роль лабораторії, де проявляється та сканується плівка, також велика. Ці красиві кольори, які люди бачать на плівкових знімках професійних фотографів – часто просто результат дуже гарної лабораторії, яка якісно виявляє плівку та використовує спеціальні профілі кольорів для сканування. Якщо ви не можете дозволити собі послуги хорошої лабораторії або не живете недалеко від неї (уявляю, як ви нервуватимете, відправивши поштою 50 рулонів плівки зі зйомками весіль клієнтів), ви можете виявитися розчарованим від того,що не можете отримати тих же результатів, навіть використовуючи ту саму камеру, об'єктиви та плівку, що і ваші улюблені фотографи.
На мій погляд, цифровий формат має лише один істотний недолік у порівнянні з плівкою – динамічний діапазон. Цифрові камери не мають такого запасу у світлах, тому замість зниженого розмаїття у світлах на плівці ми отримаємо пересвіти, де немає жодної інформації. Але, я думаю, згодом ситуація покращуватиметься, адже розробляються нові моделі цифрових камер з покращеними матрицями. Ви можете певною мірою компенсувати цей недолік, знімаючи у форматі RAW, що дає можливість значно покращити деталізацію у світлах і тінях при подальшій обробці, а також удосконалювати своє вміння виставляти більш точну експозицію на камері. Я завжди знімаю в ручному режимі та форматі RAW, з точковим експозаміром, що мені дуже допомагає. Я знаю, перед натисканням на кнопку спуску затвора зробила все можливе, щоб потім отримати більше інформації у світлих і темних областях, якщо це важливо для знімка. Це результат тривалої практики, і я досі постійно працюю над покращенням експозиції під час зйомки.
Цифра Nikon D700 Nikkor 24-70mm f/2.8 @ 2,8
Це результат обробки, той переломний момент, який змусив мене дотримуватися цифрової фотографії.
Цифра Nikon D700 Nikkor 24-70mm f/2.8 @ 2,8
По-перше, важливо розуміти, що і цифрові та плівкові зображення обробляються. Багато людей вважають, що зображення з плівки справді природні та необроблені. Однак це не так. Кожна плівка обробляється у лабораторії, а кольори виправляються у процесі сканування, інколи ж і на етапі прояви (наприклад пуш, пул чи крос-процес). Цифрові зображення також повинніоброблятись, щоб отримати оптимальний результат.
Цифра Nikon D700 Nikkor 24-70mm f/2.8 @ 2,8
Я люблю м'які кольори та "матове" відчуття плівки. Але це не стосується всіх знімків на плівку – я не тиражую конкретний набір тонів якоїсь плівки, як Fujifilm Pro 400H, яка дає гарний колір. Я просто люблю загальний вигляд плівки – яскраві чисті кольори, пастельні тони, приглушений контраст, зерно. Використовуючи постобробку, я можу імітувати цей ефект на деяких своїх цифрових знімках. Вони не можуть виглядати ідентично плівковими, хоча можна до цього наблизитися, якщо поставити собі за мету. За допомогою Lightroom та Photoshop я передаю сутність цієї імітації для цілей художнього друку. Для мене обробка – дуже важлива частина процесу, я виражаю себе через свої роботи. Мені подобається контролювати процес творчості так, як я хочу, щоб кольори виглядали так, як хочеться мені, а не як виходить у лабораторії.
Одним із найбільш важливих моментів у постобробці цифрових зображень "під плівку" є ретельний контроль світла та відблисків. У своєму робочому процесі я спочатку імпортую RAW файли в Lightroom з готовими пресетами налаштувань (наприклад, з певними параметрами Recovery і Exposure). Закінчується обробка зазвичай у Photoshop, за допомогою екшенів. Загалом зображення, що імітують плівку, повинні мати знижений контраст, нижчу насиченість, м'який колір, "кремові" світла та відчуття матової поверхні. Якщо ви добре володієте Photoshop, то можете самі імітувати ефект плівки і накладати її текстуру. У тому випадку, якщо ви відчуваєте труднощі, є чимало професійних продуктів, які допоможуть вам. Багато мої пресети та екшени спеціально розроблені для імітації плівки.