Дружина. Історія кохання
Що ж важливіше для Оксани Ярмольник – бути художником чи бути дружиною?
– Важливо все, – каже героїня програми. – Бо якби я була однією дружиною, я не жила б 32 роки з Льоней. Коли жінка сидить удома – звичайно ж, не тільки жінка, будь-яка людина, то вона трошки перетворюється на овоч. Він деградує. Хоча всі чоловіки мріють – як було б чудово, якби дружина сиділа вдома, виконувала будь-яке бажання свого чоловіка…
Незалежною Оксаною була завжди. У 18 років розміняла квартиру з батьком, вирішивши жити сама. Чому її батько перебував у постійному пошуку ідеальної мачухи для дочки (мати Оксана втратила у шість років)? Які стосунки зараз у Оксани з останньою дружиною батька? І як вона взагалі обирає людей для спілкування?
- Мені відразу зрозуміла людина, і я з великою кількістю людей не спілкуюся, - зізналася гостя Кірі Прошутинської. – Мій неймовірний привілей полягає в тому, що мене ніхто ніколи не вибирав для спілкування, все життя вибираю я…
Слід зазначити, що Оксана Павлівна на зйомках програми проявила себе вельми самокритичною людиною, розповівши про свій складний характер і зізнавшись в "абсолютній стервозності". Не кожна жінка здатна на таке зізнання!
Зайшла мова і про те, що таке – талант жінки.
– Талант жінки полягає у тому, щоб чоловік думав, що він вільний як вітер, – вважає Оксана Ярмольник. - Насправді він справжнісінький "раб лампи". Навіяти, обдурити його або створити такі умови, за яких він так думає – ось це, напевно, і є талант бути жінкою.
Ну і, звичайно (а ви чекаєте вже, так?) не обійшлося без розмови про кохання Оксани та Володимира Висоцького. Але Кіра Прошутинська повела його так делікатно, а Ярмольник відповідала так гідно... Браво співрозмовницям!
- Яцього ніколи не приховувала, – задумавшись на кілька секунд, каже Оксана, – але я це ніколи не несла попереду. Було і було. Так склалась моя доля. Я щаслива неймовірно, що Володя був у моєму житті. Це неймовірне диво. Звичайно, цей зв'язок зробив мене таким, який я є. І якби не було Володі в моєму житті, то не було б і Льоні. Це такий ланцюг якихось закономірностей та випадковостей, які були невипадковими…
Як у житті Оксани з'явився Леонід Ярмольник? І з яким "приданим" до неї переїхав майбутній чоловік?
– Переїхав до мене з будильником, із собакою, – згадує героїня програми. - Я в нього питаю: "А собака то навіщо?" "Люблю собаку" - каже. Я: "Добре, але собаку доведеться віддати". Віддали собаку. Приніс будильник. Я говорю "Це все?" - "Да все". Ну, все, живемо разом. Ніхто не ставив жодних запитань. Ми нічого не аналізували, життя саме все розставило на свої місця…
Чи не применшує дружба кохання? Чому Оксана воює з чоловіком? Чому в них досі відбуваються бурхливі з'ясування стосунків, і при цьому Оксана вважає, що у них дуже хороша родина? Як одного разу Оксана мало не втекла від Леоніда, і що її втримало?
– У нас був з Льоней період у житті, коли ми мало не розлучилися. Я уходила. І, звичайно, тільки Сашко, донька, утримала мене від цього ідіотського, божевільного вчинку. Я подумала про те, що я не маю права вирішити за Сашу її долю, я не маю права позбавити її кращого у світі батька, якого вона обожнює. Не можу позбавити доньки Льоні, який любить Сашка. Я не вправі зруйнувати їхнє життя через свої забаганки, через свій настрій, якісь жіночі речі, які внутрішні, через примхи…
Чи подобається Леоніду те, що його дружина – сильна людина? Чи може жінка зробити чоловіка таким, яким вона хоче бачити? Щоозначатимуть для Оксани гроші? Чому вона вважає, що людина – це не вінець творіння, а помилка творіння? Що важливіше – правильно обрати професію чи правильно вибрати чоловіка? Ось такі непрості питання обговорювали дві незалежні, розумні, красиві, успішні жінки – Кіра Прошутинська та Оксана Ярмольник – на зйомках програми "Дружина. Історія кохання".
А наприкінці запису ведуча поцікавилася у гості, яким був Ярмольник під час хвороби дружини – тієї, через яку довелося відкласти зйомки програми?
- Льоня мені сказав таку річ: "Коли ти хворієш, я хворію більше, ніж ти". І так само – і я… І якщо, не дай Боже, щось трапиться з Льонею…
При цьому Оксана спромоглася стримати сльози. Але чи треба після цього ще щось говорити про кохання?