Енциклопедія курильних трубок
Історія цієї компанії почалася в 1847 році, коли Адольф Франкау (Adolph Frankau) приїхав до Лондона і вирішив займатися продажем пінкових трубок та тютюнових аксесуарів. У помічники Франкау взяв 14-річного хлопчика Луїса Блумфілда (Louis Blumfeld), який у 18 років, 1856 р., після смерті Франкау, взяв управління фірмою у свої руки. Це була ділова людина, впевнена у своїх силах, з величезним ентузіазмом та енергією. Природжений бізнесмен, Луїс не тільки не привів компанії до банкрутства, а й, розширивши її, досяг визнання на світовому ринку. Його трубки мали успіх у Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Індії, на Далекому Сході та в Європі, у Швейцарії і, особливо, у Данії.
Через 20 років, у 1876 році, коли було ухвалено закон про реєстрацію торгових марок, логотип компанії – три літери «В», укладені в ромб, стали першою зареєстрованою трубковою маркою. Прийнято вважати, що спочатку абревіатура розшифровувалась як «Найкращі бриарові трубки Блумфілда» (Blumfeld's Best Briars), але згодом ці літери стали означати «Найкращі бриарові трубки Британії» (Britain's Best Briars).
У другій половині 19 століття компанія не припиняла імпорт пінкових трубок, хоч і наголошувала на виробництві трубок з бріару. Форми їх майже не відрізнялися унікальністю, повторюючи популярні трубки тих років, відмінність полягала лише в тому, що багато трубок декорувалися срібною насадкою. Всі трубки ВВВ ділилися на 2 серії: ВВВ Own Make, що пізніше стала BBB Best Make, і трубки з клеймом ВВВ. Припускають, що тавро Own Make ставилося спочатку на трубки, виготовлені в Лондоні, а інші моделі, дешевші, імпортувалися, можливо, із Сен-Клоду.
Крім цих основних серій, компанія ВВВ виробляла і такі трубки,як Чаббі (Chubby), Голфер (Golpher), Дредноут (Dreadnought), Беллерофон та Катті (Cutty). Деякі джерела припускають, що ВВВ першими почали випускати моделі з паперовими фільтрами: трубка ВВВ Sir Morell Mackenzie, яка випускалася у двох видах. Ця інформація підтверджується листом сера Макензі (англійський хірург-ларинголог) від 27.08.1891 року, в якому він пропонує почати випускати трубки з довшим мундштуком. Ця модель існувала до 60-х років ХХ століття. Загалом Блумфілд пропонував близько 20 видів трубок, з різною обробкою, найчастіше срібною.
У 20-х роках 20 століття ВВВ поєдналася з Oppenheimer Pipes, але деякий час продовжувала діяти на ринку як окрема компанія. Вона перестала виробляти трубки зі срібною обробкою та трубки з футлярами, і перейшла на виробництво трубок, які мали масовий попит. Крім цього, ВВВ почали застосовувати нові варіанти оздоблення. У 30-ті роки дорогі трубки ВВВ мали металеву інкрустацію, а дешевші - урізане маркування ВВВ на мундштуку. Форми трубок були стандартними для того часу: billiard, prince, bullcap, деяка кількість bulldog. Основною моделлю стала ВВВ Best Make та її варіанти: Super Barrage, Ultima Thule. Крім неї, існувало ще 11 модельних серій, одна з яких – Two Star (Special) – була відома не менше, ніж Best Make.
Внаслідок реорганізації Oppenheimer Pipes у 1992-94 рр., сталося злиття її з компанією Cadogan Investments. Сьогодні Cadogan Investments продовжує виробляти трубки з клеймом ВВВ, а також трубки Comoy's of London, GBD, Dr.Plumb's, Kaywoodie, Loewe та Orlik.
Існують дві серії зі срібним оздобленням (традиційні трубки ВВВ): одна з них з ромбоподібним візерунком на сріблі – Turnbury, інша – серія з6-ти міліметровими фільтрами. Крім цього, під маркою ВВВ Cadogan виробляє легкі трубки класичних англійських форм. З прикладами серій трубок ВВВ можна ознайомитися нижче.