Ендоскопія для тварин у нашій клініці

Ендоскопія (від грец. Еndon – «всередині» і scopeo – «дивлюся, досліджую») – метод дослідження внутрішніх порожнистих органів та природних порожнин (грудна, черевна порожнини) за допомогою спеціальних гнучких або жорстких металевих трубок з освітлювальної та оптичною системою – ендоскопів.

Введення у ветеринарну практику ендоскопічних методів дослідження дає можливість швидко та точно поставити чи підтвердити діагноз при мінімальному травмуванні організму. За допомогою ендоскопії можлива візуальна оцінка стану органу, наявність стриктур або запальних ерозій, кровотеч, новоутворень, а також проведення прицільної біопсії патологічного вогнища з метою виконання морфологічного дослідження та встановлення остаточного діагнозу, вилучення сторонніх тіл та виконання ендоскопічних операцій.

Залежно віддосліджуваного органу ендоскопію поділяють на:

Риноскопію – дослідження носової порожнини;
Ларингоскопію – дослідження порожнини горлянки;
Трахео- та Бронхоскопію – дослідження трахеї та бронхіального дерева;
Торакоскопію – дослідження грудної порожнини;
Фіброезофагогастроскопію – дослідження стравоходу та шлунка;
Дуаденоскопію – дослідження дванадцятипалої кишки;
Колоноскопію – дослідження товстого відділу кишківника;
Ректоскопію – дослідження прямої кишки;
Цистоуретроскопію - дослідження сечового міхура та уретри;
Кольпоскопію (вагіноскопію) – дослідження статевої системи самки;
Артроскопію – дослідження порожнини суглоба;
Ото-, меринго- та міатоскопію - дослідження вуха.

Риноскопія. Основними показаннями до проведення ендоскопічного обстеженняносової порожнини є чхання, утруднене дихання носом, виділення різного характеру (гнійні, кров'яні, слизові), деформація спинки носа та морди. Риноскопію виконують тварині під загальною анестезією. У ході риноскопії оцінюють стан слизової оболонки, виявляють причину виділень з носової порожнини та проводять прицільну біопсію пухлини або патологічного вогнища, вилучення стороннього тіла, бактеріальний посів.

пухлина носового ходу у кота

Ларингоскопія, трахеоскопія, бронхоскопія, торакоскопія. Ендоскопічне дослідження органів дихальної системи, на відміну від методів променевої діагностики, є основним для встановлення остаточного діагнозу. Основними показаннями до проведення ендоскопії дихальної системи та органів грудної порожнини в сукупності є: хрипи, свистяча задуха, кашель з або без відділення мокротиння, підозра на новоутворення у грудній порожнині, виявлену рентгенологічно. Ендоскопія органів дихальної системи та грудної порожнини дозволяє оцінити стан органу, виявити патологічні зміни, оцінити характер їх поширення та, за необхідності, провести біопсію патологічного вогнища.

Ендоскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту. Дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки і, у деяких випадках, товстого відділу кишечника виконують тварині під загальною анестезією. Проведення ректоскопії не потребує седації тварини.

Показання до проведення ендоскопічного дослідження шлунково-кишкового тракту: дисфагія, відрижка та блювання після прийому корму, блювання та дефекація з домішкою крові, стороннє тіло стравоходу та шлунка, гастроентероколіт, новоутворення ШКТ, кровотеча та ін.

Ендоскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту виконують не лише з діагностичною, але й з лікувальною метою, наприклад, вилучення стороннього тіла стравоходу та шлунка.

утворення стінки стравоходу

Цистоуретроскопія - метод дослідження сечового міхура та уретри. Основними показаннями до проведення даного дослідження служать: макрогематурія, осередкова та дифузна зміна стінки сечового міхура, що виявляється при ультразвуковому дослідженні. Цистоскопія є додатковим методом діагностики, що дозволяє оцінити стан слизової оболонки, виявити новоутворення стінки, оцінити ступінь ураження, провести біопсію та визначити тактику лікування.

множинні новоутворення стінки сечового міхура

Артроскопія - метод додаткової візуальної діагностики патології суглоба. Артроскопія дозволяє не тільки встановити точну причину кульгавості у тварини, що не завжди можливо зробити при клінічному огляді та контрастній артрографії, а й провести ендоскопічну операцію щодо усунення виявленої патології.

Підготовка до дослідження

Ендоскопічне дослідження у тварин проводитися під загальним знеболенням.

Езофагогастродуоденоскопія не вимагає спеціальної підготовки і проводитися або вранці натще, або не раніше ніж через 6-8 годин після останнього прийому їжі. Але у зв'язку з тим, що у собак їжа в шлунку може перебувати до 12 годин, для отримання повних даних обстеження, бажано витримати цей інтервал після їди. В екстрених випадках можливе проведення дослідження після промивання шлунка.

Ретро- та колоноскопія вимагають більш ретельного очищення товстого відділу кишечника. Особливої підготовки вимагають колоноскопія, оскільки наявність навіть незначного вмісту обмежує дослідження. При дослідженні товстого відділу кишечника призначають вазелінову олію, Дюфалак, очисні клізми або прийом препарату Фортранс.

Таким чином, ендоскопічне дослідження – це не тільки сучасний метод візуальної діагностики захворювань природних порожнин в організмі тварини, але й мало інвазивний метод хірургічного лікування у дрібних домашніх тварин. Ендоскопія дозволяє виявити патологічне вогнище (пухлина), провести прицільну біопсію для постановки остаточного діагнозу та виконати хірургічні маніпуляції.