Феромолібден
Зміст
Склад феромолібдену згідно з ГОСТ 4759-89 (цитується по [1]) показаний у таблиці.
| %, не більше | ||||||||||||
| 60 | 0,3 | 0,5 | 0,05 | 0,05 | 0,10 | 0,5 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | 0,01 | 0,01 | 0,01 |
| 60 | 0,3 | 0,8 | 0,05 | 0,05 | 0,10 | 0,5 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | 0,01 | 0,01 | 0,01 |
| 58 | 0,5 | 0,5 | 0,08 | 0,05 | 0,10 | 0,8 | 0,03 | 0,02 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | 0,01 |
| 58 | 0,5 | 1,0 | 0,08 | 0,05 | 0,12 | 0,8 | 0,03 | 0,02 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | 0,01 |
| 55 | 0,8 | 1,5 | 0,10 | 0,10 | 0,15 | 1,0 | - | 0,05 | 0,05 | - | - | - |
| 50 | - | 3,0 | 0,50 | 0,10 | 0,50 | 2,0 | - | 0,10 | 0,10 | - | - | - |
Крім того, сплав може містити гази, сумарно до 100 см на 100 г сплаву, в тому числі кисень 0,02-0,05%, азот 0,018-0,03%, водень 10-25 см. При зберіганні шматки феромолібдену адсорбують вологу повітря.
Вихідні матеріали
Сировиною для виробництва феромолібдену є кварцово-молібденітові, мідно-молібденові та молібдено-вольфрамові руди, основним молібденсодержащим мінералом яких є молібденіт MoS2. Збагачують таку сировину переважно флотацією. В результаті збагаченняодержують молібденові концентрати, що містять до 35% сірки - як у складі сульфіду молібдену MoS2, так і в сульфідах інших елементів - міді, заліза тощо.
Випалення молібденових концентратів
Для переведення молібдену в оксидну форму (MoO2, MoO3) молібденовий концентрат піддають окислювальному випалюванню, при цьому окислюються і сульфіди інших металів (заліза, міді, нікелю, цинку тощо). Процес супроводжується виділенням великої кількості тепла, зовнішній підігрів тут потрібен переважно наприкінці випалу, коли сульфіду молібдену в недогарку залишається небагато. Випалювання здійснюють:
- в багатоподових печах, при температурі не вище 680-750 ° C (щоб уникнути великих втрат молібдену з досить летким трикисом молібдену MoO3).
- у барабанних обертових печах
- у печах киплячого шару
- в електропечах з кільцевим подом, що обертається (при температурах до 1000—1150 °C — з організацією уловлювання парів MoO3)
Зазначимо, що молібденітові концентрати є одним із джерел отримання ренію. При випаленні останній утворює летючий оксид Re2O7, що видаляється з пічними газами і концентрується в продуктах системи пиловловлення (пил, розчини).
Отримання феромолібдену
Існує також метод прямого одержання феромолібдену з молібденіту, без проміжного випалу – відновлення вугіллям у присутності вапна. Але сплав, що утворюється, при цьому сильно забруднений сіркою і вуглецем, безпосередньо для легування сталі непридатний. Його рафінування ускладнює схему виробництва та збільшує втрати молібдену, тому нині цей метод не застосовують.