Фрам - колишній дослідницький корабель, зараз музей - Кафедра меланхолії
Третій музей, який ми встигли відвідати на острові Бюгде в Осло, знову-таки був присвячений сміливим норвезьким мандрівникам. Музей корабля "Фрам" присвячений полярним дослідженням.
Фрам – унікальне судно. Корабель було зроблено спеціально для полярних досліджень. Наразі він виставлений в Осло, у спеціально побудованому для нього музеї. Судно збудували з ініціативи норвезького мандрівники Фрітьофа Нансена.
Завданням полярника було провести дослідження течій Північного льодовитого океану. Щоб отримати відомості про течії, він вирішив доплисти на кораблі до Новосибірських островів, а потім дозволити льодам скувати корабель і тоді течія, за розрахунками Нансена, мала вивести його до Шпіцбергена. Переконавши у своїй теорії Новрежське географічне суспільство, Нансен отримав кошти на будівництво судна. Фрам був перший корабель, збудований спеціально для експедиції.
Корабель Фрам.
Перед кораблебудівниками стояло складне завдання: корабель повинен бути досить міцним, щоб криги не сковували його, а витягували на поверхню. При цьому він мав бути зручним будинком для членів команди.
Конструктори виходили з того, що екіпаж житиме на судні протягом п'яти років. Тому судно будували із максимальним комфортом для мешканців. Також були передбачені різні варіанти для виживання епіпажу. Наприклад: на кораблі була влаштована система автономної подачі електрики за допомогою вітрогенератора.
Експедиції Фраму
Перша експедиція до Арктики, до якої вирушив корабель, відбулася 1893 року. Команда складалася із тринадцяти осіб. Провізії на кораблі вистачило б п'ять років. За задумом Нансена суднодосягло 7 9o с. ш. Після чого корабель вмерз у лід і продовжив дрейфувати разом із арктичними льодами на захід. На випадок загибелі судна, запаси вугілля та продуктів було перенесено на лід.
Дрейф "Фрама" пройшов не так близько до полюса, як сподівався Нансен. Тому Нансен з Ялмаром Йохансеном спробували досягти полюса пішки. Дійшовши на собак до 86o14 ' з . ш., вони вирішили повернути назад, вирушивши до Землі Франца - Йосипа. Там вони збудували примітивну хатину і перезимували. Весною на каяках вони рушили до мису Флора, де зустрілися з американським дослідницьким судном, яке й доставило їх до Норвегії.
Що стосується «Фраму», то він зміг звільнитися з льодів у Шпіцбергена, і попрямував на південь.
Під час другої експедиції Фрама, в 1898 на Канадський Арктичний архіпелаг були відкриті острови Аксель-Хейберг, Еллеф-Рінгнес, Амунд-Рінгнес та інші. Також обстежено протоки та західний берег острова Елсмір. Усі знову відкриті землі оголошувалися володінням Норвегії, яка формально володіла цими територіями до 1930 року.
Музей "Фрам" в Осло.
"Фрам" під командою капітана Нільсена базувався в Буенос-Айресі, виконуючи роль допоміжного судна та транспорту для членів експедиції.
У 1920-х роках, після більш ніж десятирічного стояння на приколі, норвезькі дослідники Ларс Крістенсен, Отто Свердруп та Оскар Вістінг виступили з ініціативою збереження корабля для історії та нащадків. У 1929 р. розпочався капітальний ремонт судна. У 1935 році шхуна була переміщена в Осло, музей, який отримав назву корабля.
Про Нансена
У музеї, крім самого судна, можна ознайомитися з історією полярних досліджень та правозахисною діяльністю Нансена, якою він займався з 1918 до своєї смерті в 1930 році.
Внаслідок його діяльності з'явився «нансенівський паспорт» — документ біженця. Першими біженцями, які отримали цей документ, були біженці з Радянської України, згодом його стали використовувати для біженців з фашистської Німеччини.
Також Нансен збирав гуманітарну допомогу голодуючим в Україні та Україні. Його заслуги були оцінені, і в 1922 він був удостоєний Нобелівської премії миру.