Hiidenkirnut «Чортові млини»
Льодовикові вибоїни в Асколі це унікальний шедевр, створений самою природою. У районі скелі Кірнукалліо (Kirnukallio) відомо близько 20 циліндричних западин або вибоїн, що з'явилися протягом останнього льодовикового періоду.
Містечко Аскола розташоване на півдні Фінляндії за 15 км на північ від Порвоо, це одне з найдавніших поселень Фінляндії. Чортові млини в Аскола з'явилися понад 10 000 років тому під час останнього льодовикового періоду. У скелі, що спускається до річки Порвоо, проточено 20 льодовикових колодязів діаметром від 20 см до 4 м. На стінках колодязів видно спіральні сліди потоку, що закручується.
У травні 1965 року це місце було окультурене та відкрите для публіки. Встановлені сходи і поручні, витягнуті з колодязів камені, що проточили їх.
Гіганський Глек, має завширшки 4,2м і глибину до 10,3м. У Фінляндії не знайдено другого подібного скупчення вибоїн.
Як утворилися льодовикові вибоїни.
Сучасний фінський словник визначає льодовикові вибоїни як западини, утворені проточною водою за допомогою каменів і гравію, що обертаються в їх порожнині. Відмінними рисами льодовикових вибоїн є гладко відполірована внутрішня поверхня, а також усередині них часто можна знайти зношені камені і побачити на стінках пази, залишені від каменів, що обертаються.
Сьогодні найбільш широко прийнятою теорією є те, що вибоїни народилися наприкінці останнього льодовикового періоду понад 10 000 років тому. Під час танення льоду на його поверхні утворювалися тріщини та розриви, в які й прямувала вода. Ці місця були так звані льодовикові колодязі. Вода, що стрімко вниз, несла з собою осколки валунів і каміння. Обертаючи вони утворювали спочатку невеликі ями, які поступово розширювалися і поглиблювалися. Цейпроцес зайняв багато сотень років.
Модель утворення льодовикових вибоїн, як результат ерозії кам'яних плит від каменів, що обертаються при таненні льодовика, є найбільш поширеною. Але існує кілька теорій щодо взаємодії льодовиків та формування льодовикових річок, їх форм та напрямків течій.
У Фінляндії понад 5000 льодовикових вибоїн.
У Фінляндії та інших країнах проведено не так багато досліджень льодовикових вибоїн. Точний список подібних западин важко зробити. Тільки у Фінляндії близько сотень місць, де знайшли вибоїни, а їх загальна кількість може становити понад 5000 екземплярів. У регіоні Уусімаа родовище льодовикових вибоїн Аскола на схилі Кірнукалліо є найбільшим. Найбільш стара западина знаходиться на пагорбі Піхлаямякі в Гельсінкі. Вона також утворилася під час останнього льодовикового періоду. У Гельсінкі знайдені вибоїни та в інших районах – Калліо, Вартіосаарі, Ройхувуорісто та Сеурасаарі. Вони охороняються та підтримуються у доброму стані добровольцями з клубів підтримки.
До вибоїн лісовою дорогою або річкою
До схилу скелі Кірнукалліо (Kirnukallio) можна дістатися лісовою стежкою, яка починається від паркування дороги Аскола-Пуккіла (Askola-Pukkila). Відстань від паркування до вибоїн близько 500м. Дорога в'ється схилом і близько 300м стежки позначені червоними стрічками. Стежка проходить по відносно крутому схилу гори, звідки видно кам'яні валуни, скам'янілі вікові дерева, що стоїть, незайманий ліс, і звідки відкривається чудовий вид на долину річки Порвоо. Це місце є одним із національно цінних ландшавтів Фінляндії.
Корисна інформація про район вибоїн Аскола
Район вибоїн завжди відкритий, але взимку не очищується.
Район вибоїн це природна ділянка лісу ісхил гори. На жаль тут неможливе пересування з візками або на інвалідних кріслах через каміння і коріння дерев, що знаходяться всюди. Частина стежки проходить відносно крутим схилом гори, де для полегшення дороги побудовано сходи з поручнями.
Як дістатися?
Родовище льодовикових вибоїн Аскола знаходиться у районі Східного Уусімаа (Itä-Uusimaa). Розташування западин відзначено на дорозі Аскола - Пуккіла (Askola-Pukkila), дорога 1635