Ходити як обірванка – чим погано
Або, навпаки, одяг не головне.
У мене робота така, що немає коштів, щоб одягатися краще. На свята є пара костюмів та сукня краща за звичайний одяг, але вже не останніх років випуску. Що можу, те купую. Найприкріше взуття. Нашкребеш грошей, купиш шкіряне взуття, а його якість така, що на сезон ледве вистачає.
Особисто мені байдуже, як людина одягнена. Як може, так і вдягається. У моєї приятельки разом живе вся родина, 10 осіб (4 – неповнолітні діти), 10 собак та близько 5 котів. Достатку немає і близько. Тому я розумію, як важко їм хоч щось купити одягнутися.
Це як подивитись. Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму, а не на оборот. У мене подруга на половину сирота та з багатодітної родини – з дитинства одягалася середньо.
Потім вступила до університету до столиці і ніде не могла знайти роботу перші роки через зовнішній вигляд. Ким студенти в перші роки працюють: офіціанти, продавці-консультанти тощо. Їй же зауваження робили навіть там, де форму носять – на роботу вона приходить і клієнти бачили в чому.
Як одяглася, то все змінилося відразу.
Також, деякі професії вимагають певного стилю: юрист, бізнесмен тощо. Я-юрист і дуже стежу за своїм зовнішнім виглядом.
Ну, а щодо корупції, з менш багатих менше попит з фінансів.