Інтерв’ю Султан Сулейман – володар Середземномор’я та телеефіру
Актор Халіт Ергенч, виконавець ролі Султана Сулеймана у серіалі «Чудовий вік», розповів про те, як «олюднити» падишаха, чому Султан Сулейман не їв апельсинів, і яку музику слухає актор у перервах між зйомками у «Чудовому столітті».
У житті актор Халіт Ергенч ще вищий, ще краще складний і, без жодного сумніву, ще гарячіший, ніж він представляється на екрані. Не дивно, що саме цьому актору дісталася роль найпристраснішого з турецьких володарів – Султана Сулеймана Кануні Чудового. Актор розповів, як йому вдалося «оживити» образ великого володаря, зробити його пристрасним, емоційним та таким привабливим для жінок.
З якими труднощами ви зіткнулися, працюючи над фільмом «Чудовий вік»?
Такий масштабний проект передбачає велику увагу до деталей. А деталі потребують ретельної роботи з історичними фактами. При цьому тексти, що описують епоху, суперечать одне одному. Але навіть вивчаючи ці джерела, було складно знайти необхідні докладні описи. І найчастіше доводилося додумувати, як це може виглядати на екрані. Я наведу простий приклад: потрібно розкладати фрукти по тарілках, проте серед них ви не можете покласти апельсин, тому що в той період у Туреччині його просто не знали. Також у стравах не можуть зустрічатися помідори! Входить паша, вітається, йдучи – прощається. Але як він вітається та прощається? Опис того, як це відбувалося на той час у книгах ви не знайдете.
Невже навіть у таких малих деталях творці серіалу прагнули історичної точності?
Ми добряче попрацювали над пошуком потрібної «картинки» того, як це могло відбуватися. Оскільки про це нічого не написано,то кожен може уявляти це по-різному. Одні уявляють, що вони кланялися до землі і вимовляли вітання, лежачи на підлозі, інші – що віталися лише кивком голови. Однак, як нам усе це показати? У звичайній ситуації вітання мало величезне значення, проте не варто забувати, що це все ж таки серіал. Привітання могло тривати 20 секунд, і якщо у кожній серії падишаха вітає 40 осіб, то вийде 800 секунд. Хіба вам буде цікаво дивитися майже 15 хвилин серіалу як славлять падишаха?
Тобто за вашим серіалом можна вивчати побут та культуру Османської імперії?
Так, роботу було проведено колосальну, але не треба перебільшувати значення серила. До «Чудового віку» варто ставитись скоріше як до роману, а не як до уроку чи підручника історії. Ми свідомо не пішли шляхом історичної правди. Інакше проект, який ми робимо, перетворився б на документалістику. Ми маємо підходити до втілення сценарію насамперед естетично і розкривати його внутрішню драматичну сутність, любовну лінію. Для нас насамперед те, щоб глядач отримав величезне задоволення від побаченого на екрані.
Як ви «вживалися» в образ Султана Сулеймана?
Знімаючись у цій ролі, я відчув ту боротьбу, яку він переживав у собі. Якоїсь миті мені перестало вистачати рухів, які я робив у кадрі, здавалося, він не знаходить собі місця. Його стало раптом так багато у моїй голові! До цього проекту він був для всіх нас лише історичним персонажем, а тепер він став ще й звичайною людиною, зі своїми пристрастями та слабкостями.
А чи будуть показані в серіалі його слабкі сторони - переживання, страхи, страждання?
Почати хоча б з того, що він був закоханий… Меніцікаво, яким ви уявляєте образ падишаха? До цієї ролі, я думав про султанів тільки як про персонажів з картин, зовсім не міг уявити їх «у житті». Ми читаємо, що він зробив те, зробив це, воював, здобув перемоги, брав полонених, мав гарем, відрубав голову одному, відрубав голову іншому – проте це статична ілюстрація. А ось коли ми перетворюємо її на зображення, що рухається, то деякі наші уявлення починають тріщати по швах. Наприклад, ви знали, що Сулейман захворів і помер від подагри? У ті часи багато людей помирало від епідемій. Зібравши разом ці факти, особливості того часу, ми постаралися наділити людей цієї епохи голосом. Зробити так, щоб вони ожили на екрані, змогли бути побаченими та почутими. Можливо, вони й не схожі на образи, які ми представляли, читаючи історичні хроніки.
І який падишах у результаті вийшов у вашій уяві?
Сулейман, якого я уявив собі, на певному етапі дуже змінився. Як правило, після вивчення літературних джерел, актор створює у своїй уяві якийсь образ, зумовлений у тому числі його власними фізичними даними і навіть досвідом особистого життя. Також на втілення цього ідеального образу впливають стосунки з режисером, сценаристом та іншими акторами. Я намагався створити такого Сулеймана, який був можливий лише за умов «Чудового віку». Ми бачимо Сулеймана, але дізнатися, що він за людина, можемо лише згодом. Зрозуміти його на підставі лише перших сцен практично неможливо. Крім того, в серіалі Сулейман пройде кілька етапів, і в кожен із цих періодів він відрізняється як зовнішністю, так і своїми думками. Коли він на полі бою чи ухвалює державні рішення, він одна людина; коли закоханий, пише вірші тавиготовляє ювелірні прикраси для коханої, він абсолютно інший.