Івановський Дмитро Йосипович, Знамениті, великі, геніальні люди
український фізіолог рослин та мікробіолог. Народився у с.Низи (Ленінградській обл.). Закінчив Петербурзький університет (1888). Працював там же, професор Варшавського (1901 – 1915) та Донського (Ростов – на – Дону; з 1915) університетів.
Основна наукова діяльність присвячена патофізіології рослин, вивченню механізмів спиртового бродіння та стану хлорофілу в рослинах, питанням ґрунтової мікробіології. Вивчав (спільно з В. В. Половцевим) хвороби тютюну на Півдні Укаїни, диференціював (1888 – 1889) раніше змішувані рябуху та мозаїчну хворобу. Щепляючи здоровим тютюновим кущам сік хворих рослин, довів заразність мозаїчної хвороби. З'ясував (1892), що збудник останньої, на відміну від бактерій, невидимий при найсильнішому збільшенні мікроскопа і здатний проходити через агарові колодні та фарфорові фільтри. Тим самим було відкрито новий тип збудників, названих згодом вірусами. Виявив у клітинах хворих рослин кристалічні включення (кристали Івановського), що є скупчення вірусу тютюнової мозаїки, і розглядав їх як найдрібніші живі організми. Виробив перші уявлення про природу вірусів. Запропонував методи боротьби із мозаїчною хворобою тютюну. З'ясував, що симптоми хвороби можуть зникати, хоч інфекційний початок зберігається. Вперше застосував анатомо-цитологічні методи щодо вірусних хвороб рослин. Спостерігав зменшення розмірів та числа хлоропластів, накопичення оксалатів та зниження кількості крохмалю у хворих клітинах. Вивчаючи процеси фотосинтезу у вищих рослин, виявив подібність між спектрами поглинання хлорофілу в колоїдному розчині та живому листі. Досліджував рівень стійкості цього пігменту до світла, а також з'ясувавфункціональне значення ксантофілу та каротину. Засновник сучасної вірусології.
Президія АМН СРСР заснувала премію його імені.