Як читати Старшу Мова
В обговоренні минулого посту про Старшу Промову прозвучала думка, що всі збіги реальних мов зі Старшою Промовою випадкові, вся вимова вигадана. Тобто те, що Сапковський брав слова з кельтських мов, не означає, що він їх за кельтськими правилами і читав.
У цьому пості я спробую розібратися з двома питаннями:
1. як читаєтьсяdh: /дх/, /д/ або /ð/ (як в англійській the)?
2. як читаються поєднання голосних:ea,eai,aiта інші?
В обох випадках нам допоможе поезія. «Кров ельфів» починається таким віршем:
Elaine blath, Feainnewedd
Dearme aen a'caelme tedd
Eigean evelienndeireadh
Que'n esse, va enesseath
Feainnewedd, elaineblath!
Deireadh римується з esseath і blath, що свідчить, щоdhіthпозначають схожі звуки. Важко було срифмувати ці слова, якбиdhчиталася як /дх/, аthяк /θ/. Зазначу, що Сапковський запозичив з англійської поєднанняshдля позначення /ш/. Логічно припустити, що звідти прийшлоth= /θ/, аdhбуло добудовано в пару до нього.
Крім того, АС часто вдається додатиhдля видозміни вигляду слів, наприклад, Ragnarok > Ragh Nar Roog; валлійськ. du "чорний" > dhu; ірл. duine "людина" > dh'oine. Таке вставне h зовсім не ексклюзив, воно добре відоме з історії: римляни замість sulpur "сірка" стали писати sulphur, щоб воно виглядало по-грецьки, благородніше. Пробавлялися цим і в Середньовіччі, звідси, наприклад, Lithuania або популярне угорське прізвище Horváth. В обох випадкахhбуло покликане ушляхетнити написання. Так ось, я можу собі уявити, що АС вставляє цеhдля краси, беззміни вимови, або змінює /д/ на /ð/, але /дх/ тут здається досить недоречним.
Нарешті, хоча ельфи Сапковського так само сильно відрізняються від толкінівських, як сюжети перших двох томів Саги від казок братів Грімм, Старша мова виглядає мовою співучою, мелодійною.Дхітху цю мелодійність зовсім не вписуються. У результаті я схильний вважати, що dh = /ð/.
Спробуйте проскандувати вірш із «Крови ельфів»:
Elaine blath, Feainnewedd
Dearme aen a'caelme tedd
Eigean evelienn deireadh
Que'n esse, va en esseath
Feainnewedd, elaine blath!
У мене це інакше, ніж ямбом (- - | - - ) не виходить. Тобто deireadh «кінець» має звучати як /дейреаð/, а не /дере/, як оригінальне ірландське слово.
Тож АС і справді забив на читання голосних у мовах-джерелах і читав їх (принаймні, коли писав «Кров ельфів») за принципом «як пишеться». Що ж, має на те право, хоча мені такий підхід здається примітивним: це як взяти англійську, затранслітерувати її кирилицею і назвати новою вигаданою мовою, "енглісх лангуаге".
Резюме для тих, хто не ребуси прийшов розгадувати: dh'oine - не / Діне /, як це було б при збереженні ірландського читання, але і не / Дхойне /, а, швидше за все, / ðойне /.