Як Хрущов та Кеннеді світ врятували
В 1961 США розмістили в Туреччині 15 ракет середньої дальності з підлітним часом близько 10 хвилин. Вони накривали територію європейської частини СРСР. Тоді американці мали значну перевагу перед Радами як у кількості ядерних боєголовок (6000 проти 300 ), і у засобах доставки. Розміщення ракет «під боком» у Москви було сприйняте як кричуще порушення паритету.
Хрущов дізнався про це випадково під час візиту до Болгарії у травні 1962 року. Він сприйняв дії США як особисту образу, і щоб відновити рівновагу, запропонував розмістити на Кубі радянську ядерну зброю. Цим він, можливо, хотів убити двох зайців: поставити на місце США і підтримати Фіделя Кастро, який давно і наполегливо просив прислати на Кубу радянські війська для захисту від американців, які незадовго до цього намагалися силою повалити кубинський уряд («Висадка в затоці Кочінос»). .
Операції з перекидання на Кубу ракет середньої дальності Р-12 та Р-14 дали назву «Анадир». Всім, хто супроводжував вантаж, казали, що вони прямують на Чукотку. До портів для достовірності підганяли цілі вагони шуб та дублянок. Капітанам задіяних в операції 85 кораблів вручали запечатані пакети, які слід було розкрити у морі у присутності замполіта.
Однак, незважаючи на всі заходи секретності, військові розуміли: неможливо приховати ракети від американських літаків-розвідників U-2, які регулярно облітають Кубу. План заздалегідь розроблявся з урахуванням, що американці виявлять радянські ракети до того, як їх буде змонтовано. У місцях розвантаження на Кубі розмістили кілька зенітних батарей.
Тим часом у правлячих колах США ініціативу перехопили«яструби» – розвідувальні польоти над територією Куби перейшли до компетенції ВПС.
Дипломатичні заходи відкинули відразу. Американці бачили лише три можливі варіанти: знищити ракети точковими ударами, провести повномасштабну військову операцію на Кубі або ввести морську блокаду острова. «Яструби» в особі генералів Тейлора та Лемея наполягали на негайному вторгненні, щоб не дати Радам розгорнути всі ракети.
Кеннеді не підтримав цієї ідеї, було вирішено обмежитися морською блокадою. Але згідно з міжнародним правом блокада є актом війни, тоді як ні розміщення ракет у Туреччині, ні у відповідь – на Кубі жодних угод не порушувало.
Хрущов відповів, що блокада незаконна і будь-який корабель під радянським прапором її ігноруватиме.
Хрущов відповів згодою. Його відповідь було вирішено транслювати радіо. За годину до початку трансляції послання Микити Хрущова (16:00 за московським часом) міністр оборони СРСР Малиновський відправив наказ розпочати демонтаж стартових майданчиків Р-12.
Мирне вирішення кризи задовольнило не всіх. Так, генерал Лемей, головнокомандувач ВПС США, назвав його «найгіршою поразкою в нашій історії».
Проте криза стала переломним моментом у ядерних перегонах і «холодній війні» – його кінець започаткував період розрядки в напружених відносинах. Гарантії ненападу на Кубу дотримуються США досі. Американські ракети у Туреччині були благополучно демонтовані.
Карибська криза. Незрозуміла історія (2012)
Жовтень 1962 року. Американський літак-розвідник виявляє на Кубі радянські ядерні ракети. Так починалася Карибська криза, яка поставила людство на межу тотального знищення. Рівно через півстоліття невідоміподробиці головної політичної кризи сторіччя у спогадах Дмитра Язова та секретних документах генерала Валерія Плієва.
Які загадки ховають колишні радянські бази? У чому помилились кубинські кінематографісти? І чим Острів Свободи платить за своє минуле?