Як визначити аденому простати
Більшість симптомів захворювання пов'язані з проблемами сечовипускання, тому визначити аденому простати можна за:
1. Утрудненому або тривалому сечовипусканню.
2. Частим покликам до нього ночами.
3. Ненормальності сечового струменя (млявий, тонкий, уривчастий).
4. Нездатності повністю випорожнити сечовий міхур.
Такі неприємності, як правило, з'являються на початку розвитку захворювання, тоді як на пізнішій стадії з'являються болючі відчуття:
1. Часті нічні позиви до туалету
2. Нездатність утримати сечу при позиві та її довільне виділення по краплях без позивів.
3. Болючість еякуляцій
4. Біль у нижній частині живота
Як лікується аденома простати
Лікування аденоми простати, зокрема лікування аденоми простати в Ізраїлі: www.medindex.ru., здійснюється медикаментозним чи хірургічним способом, що залежить від стадії захворювання та індивідуальних показників хворого.
На початку розвитку недуги є шанс позбутися її за допомогою ліків. З цією метою призначаються інгібітори, альфа-адреноблокатори, антибіотики, імунокоригуючі препарати, екстракти рослин, а також ліки, що покращують кровообіг у простаті. На пізніших стадіях захворювання, а також у випадках, коли лікування за допомогою медикаментів не дає результату, хворому робиться операція. Існує декількавидів хірургічного втручання.
Як перевірити аденому простати
Вже за перших проблем із сечовипусканням потрібно звернутися до лікаря-андролога (або уролога). Він поставить ряд питань урологічного характеру, проведе ректальний огляд (обмацування простати з метою визначення її щільності, стану борозенки між її часточками тощо), дасть направлення на аналізи сечі та крові, УЗД. При підозрі на наявність захворювання проводяться глибші дослідження (цистоскопія, цистографія, урофлоуметрія).
Важливо пам'ятати, що самостійно вилікувати цю недугу практично неможливо, тоді як її ігнорування призводить куди до серйозніших ускладнень зі здоров'ям, ніж проблеми із сечовим міхуром та сечовипусканнями.
Існує маса рецептів народного лікування аденоми простати. Вони доречні як додаткова терапія під час основного лікування або після нього. Проте нам хотілося б дізнатися думку тих, хто зіткнувся з цією недугою і пройшов тернистий шлях до одужання. Діліться досвідом, розповідайте свої історії зцілення - можливо, вони допоможуть комусь позбутися страху перед процесом лікування і врятують їм не тільки здоров'я, а й життя.