Як зрозуміти, що ти трудоголік і впоратися з цим
Огидні мужики поцікавилися: як небезпечний трудоголізм, як його діагностувати і як перемогти.
Що це таке?
Ти часто чув, як бабуся називала алкоголіком незнайомого діда, що валявся на лаві у дворі. Він блукав з пляшкою, бурмотів щось невиразне і страшенно смерділо. Трудоголік мало чим від нього відрізняється. Такі люди страждають на справжній психічний розлад, хоч і визнаний не в усьому світі. Вони патологічно залежні від кар'єрних успіхів, говорять про себе, як про частину чогось великого і дуже бояться робочих невдач.
Як зрозуміти, що я трудоголік?
Залежність роботи — спроба втекти від реальності у світ постійних досягнень. Кар'єрні успіхи, підвищення по службі і навіть просто похвала боса — це джерела щастя. Вони є твій наркотик.
Наприклад, у Норвегії, де 8,3% громадян страждають від цього трудоголізму, сформулювали кілька пунктів, якими легко розпізнати пацієнта. Дослідження проводилось на основі опитування близько тисячі громадян.
Ти працюєш так багато, що від цього страждає здоров'я.
Часто робота допомагає зменшити відчуття тривоги, депресії, незадоволеності.
Навколишні просять тебе менше працювати, але ти не слухаєш.
У тебе немає хобі та особистих захоплень, окрім роботи.
Тобі здається, що ти міг би працювати ще більше.
Робота займає набагато більше часу, аніж планувалося.
Ти злишся, якщо тобі не можна працювати.
Отже, я трудоголік, що далі?
Насамперед, постався до цього з усією відповідальністю. Наприкінці травня дослідники з Університету Бергена проаналізували біографії 16 тисяч робітників. Вони спробували пов'язати психічні розлади танаявність у анкетованих трудоголізму. Виявилося, що третина трудоголіків також страждає на обсесивно-компульсивний розлад, ще третина — на синдром дефіциту уваги з гіперактивністю і майже 9% розповіли про наявність депресії.
Спробуй максимально раціонально проаналізувати свою поведінку. Трудоголізм може по-справжньому нашкодити особистому життю та здоров'ю.
Як перестати бути трудоголіком?
Почни зі списку із 4 пунктів, які можна опрацювати самостійно, без участі психіатрів та хімічних препаратів.
Плануй робочий день. Не бери він занадто багато завдань, які у результаті перетворяться на нескінченну колію обов'язків. Стеж за часом, який витрачаєш роботу. Структурувати час можна за допомогою якоїсь звички. Наприклад, поставивши крапку в якійсь справі, випити горілки і лише потім братися за наступне завдання.
Веди розпорядок тижня. Щовечора перед сном складай короткий план наступного дня, де також буде вказано час закінчення роботи.
Розроби гнучкий графік. Це не означає, що треба постійно переносити якісь справи «на потім» і їхати посеред тижня в село. Саме навпаки: завдання в тому, щоб вирішити всі робочі питання так, щоб попереду утворився зручний тобі вихідний день.