Казка «Пригода півципля»
Жив одне бідне півципля. Брив він якось великою дорогою і занозував ногу колючкою. Прийшло півципля до пекаря і просить: — Допоможи, витягни з ноги колючку. Пекар витяг колючку і кинув її в піч. На другий день півципля приходить до пекаря і каже: — Віддавай мою колючку.
А колючка вже давно згоріла в печі. — Віддай, а ні, то давай добрий, свіжий хліб, бо все тут рознесу! — кричить півципля. Що робити? Дав йому хлібопекар.
Йде півципля, несе хліб і радіє. Бачить: сидять пастухи, надоїли молока, ллють, а хліба нема. Віддав їм півципля своє хліб. — Ось хліб свіжий, їжте.
Зраділи пастухи, а півципля почекав, поки вони з'їли весь хліб, і каже: — Віддайте мій хліб назад, а ні, то виберіть мені найкращого барана, бо все тут рознесу. Що було робити? Дали йому пастухи барана.
Йде півципля, веде великого, жирного барана і радіє. Бачить: весілля. Підійшов, дивиться — звалили худого-худого віслюка, ріжуть. Закричав півципля: — Навіщо ви ріжете осла? Беріть мого барана! Зраділи люди, взяли його барана, зарізали. Справили весілля, повеселилися, а півципля і каже: — Віддавайте мого барана назад. — Як же ми його віддамо? — А ні, то давайте вашу наречену, бо все тут рознесу! Віддали йому наречену.
Веде півципля наречену-красуню і радіє. Бачить: сидить юнак і награє щось на сопілці. Сподобалася сопілка півципля, підійшов він до юнака і каже: — Віддай мені сопілку, бери мою красуню-наречену за неї.
Шип-колючку я на хліб змінював, Віддав хліб - барана отримав, На красуню барана проміняв, А її віддав за сопілку співочу!