Кларитин застосування, інструкція, побічні дії

Серед усіляких хвороб, які можуть потривожити людину, є така дуже неприємна недуга, яку називають алергією. Для усунення її симптоматики використовують різноманітні медикаменти. До них входить Кларітін.

Кларитин є відмінним засобом для терапії полінозу, тобто сінної лихоманки. Крім того, його приймають при перебігу цілорічного риніту алергічної природи, алергічного кон'юнктивіту. За допомогою цього препарату можна позбутися неприємних симптомів, властивих переліченим недугам. Це:

печіння в носі, свербіж;
сльозогінність;
чхання;
виділення з носа слизу, схожого на те, що буває при звичайних застудах;
свербіж в очах, печіння.

Використання таких ліків, як Кларітін, також показано для лікування захворювань шкірних покривів, які мають алергічну природу походження, хронічну ідіопатичну кропив'янку.

Кому протипоказаний препарат?

малюкам, які не досягли дворічного віку;
особам з підвищеною чутливістю до речовин, що входять до його складу;
під час лактації.

Дані ліки виділяється разом з грудним молоком матусі. Тому протягом лактації потрібно припинити грудне вигодовування. З особливою обережністю призначають Кларитин при печінковій недостатності протягом усього періоду вагітності. У випадку, якщо потрібно лікуватися під час вагітності, до нього вдаються тільки, якщо очікувана користь для майбутньої матусі значно перевищуватиме потенційну загрозу для її плоду.

Побічна дія

Кларитин від алергії має побічні ефекти. Серед них виділяють:

нудоту;
сухість уротової порожнини;
гастрит;
шкірні висипання;
швидку стомлюваність;
стан знервованості, сонливості;
головні болі.

Вищезгадана симптоматика була виявлена у дорослих пацієнтів. У дітей у більшості випадків спостерігалися лише головні болі. Серед рідкісних побічних ефектів у дорослих пацієнтів виділяють виникнення гепатиту та анафілактичних реакцій, тахікардії, патологічного випадання волосся, яке називається алопецією.

Особливості взаємодії з іншими препаратами

Якщо приймати Кларитин паралельно з іншими лікарськими засобами, яким притаманні такі діючі речовини, як Еритроміцин, Клотримазол, Циметидин, є висока ймовірність підвищення концентрації лоратадину в плазмі. Зауважимо, що це супроводжувалося клінічно важливими змінами, зокрема й у результатах ЕКГ (электрокардиографии). Даний препарат не здатний посилювати вплив етанолу на центральну нервову систему (центральну нервову систему) людини.

Форма випуску, склад

Виробляють Кларитин у двох формах: перша – пігулки, друга – сироп.

Кожна таблетка містить десять міліграм діючої речовини – лоратадину. Одна упаковка може складатися із 1,2,3 блістерів. Один блістер може містити таблетки в кількості семи, десяти, п'ятнадцяти штук. Додатковими компонентами даної форми препарату є моногідрат лактози, кукурудзяний крохмаль і магнію стеарат.

Як і таблетки, сироп містить лоратадин – його активну речовину. У мілілітрі сиропу один міліграм лоратадину. Додатковими компонентами препарату Клдаритин у сиропі є:

очищена вода;
гліцерол;
бензонат натрію;
гранульована сахароза.

Також у групудопоміжних компонентів входять пропіленгліколь, лимонної кислоти моногідрат, персиковий ароматизатор (штучний). Сироп продається у флаконах, об'ємом в 120 мл, 60 мл. До кожного комплекту обов'язково входить ложка-дозатор.

Особливості зберігання

Таблетки Кларитин можна зберігати протягом чотирьох років, сироп – три роки лише за температури від 2 до 300С. Також важливо знайти для зберігання місце, до якого доступ для дітей буде закрито. Придбати цей препарат можна в будь-якому аптечному пункті. Рецепт від лікаря не потрібний.

Фармакологічний вплив

Препарат Кларітін – антигістамінний лікарський засіб. Також він є вибірковим блокатором Н1-гістамінових рецепторів. Йому притаманний досить тривалий, швидкий протиалергічний ефект. Після прийому Кларітину вплив на організм починається протягом півгодини. З моменту початку впливу Кларітіну можна приблизно через вісім-дванадцять годин досягти антигістамінного ефекту. Триває він не більше доби. Даний препарат не здатний впливати на ЦНС, мати седативний, антихолінергічний ефект. Крім того, його дія зовсім не відбивається на швидкості психомоторних реакцій людини. Результати ехокардіографії підтверджують той факт, що використання цих ліків не подовжує інтервал QL.

Фармокінетика

Всмоктування Кларітину у шлунково-кишковому тракті хворого відбувається досить швидко. Максимальний рівень концентрації активної речовини цих ліків у плазмі крові – лоратадину відбувається приблизно через 1 годину 20 хвилин. Що стосується дезлоратадину (активного метаболіту), повна концентрація здійснюється десь через дві з половиною години. Стійкість до цих ліків після застосування протягом 28 днів не відзначалася.

Активний компонентКларитин – лоратадин, метаболізується в дезлоратадин. Це відбувається за допомогою таких цитохромів як Р450 ЗА4, Р450 2D6. Виведення лоратадину здійснюється спільно з жовчю, сечею. Напіввиведення цієї речовини відбувається через 3-20 годин. (Середній час – вісім з половиною годин). Дезлоратадин, точніше необхідний час його напіввиведення – 8,8-92 години. (Середній час становить 28 годин).

У хворих похилого віку, безперечно, ці інтервали часу є дещо іншими:

у першому випадку 6,7-37 годин (середнє значення – 18,2 годин);
у другий випадок – 11-39 годин (середній показник – 17, 5 години).

Незалежно від того, в якій формі людина приймає препарат (сироп Кларитин або таблетки), тривалість напіввиведення буде збільшена за наявності алкогольного ураження печінки (так само залежить від складності перебігу недуги), а також не змінюється, якщо у хворого діагностована хронічна ниркова недостатність (ХНН). Фармакокінетика лоратадину, а також дезлоратадину не змінювалася внаслідок проведення сеансів гемодіалізу.

Кларітін: інструкція

Для дітей віком від двох до дванадцяти років Кларітін рекомендований у такій дозі:

5 мг, тобто половинка однієї таблетки;
1 ч. л. (5 мл), якщо лікар призначив приймати сироп.

Таких дозувань слід дотримуватись усім, чия маса тіла не перевищує 30 кг. У разі, якщо вага хворого більша, ніж 30 кг, прийом слід здійснювати у дорослих дозах. Для дітей віком від дванадцяти років, для дорослих, людей похилого віку Кларітін рекомендований у кількості десяти міліграмів (однієї таблетки) або двох чайних ложок сиропу. Приймають лікарський засіб один раз упродовж дня.

Якщо у пацієнта діагностованоякісь порушення функцій печінки, нирок, лікарі радять розпочинати прийом з 10 мл сиропу або з однієї таблетки, випиваючи вказану дозу через день (за умови, що кліренс ендогенного креатиніну не перевищує 30 мл/хв).

Випадки передозування

Ознаками передозування можуть бути головний біль, сонливий стан, тахікардія. Пам'ятайте, що будь-яке передозування, у тому числі й Кларітіном – привід, щоб негайно звернутися до лікаря. У такій ситуації вдаються до промивання шлунка. Для цього використовують розчин хлориду натрію (0,9%). Також лікарі призначають випивати ліки, що дозволяють позбутися неприємних симптомів, що виникли внаслідок передозування, активоване вугілля. Слід зазначити, що гемодіаліз не сприяє виведенню лоратадину.

Застосування таких ліків, як Кларітін дозволяється лише, коли його призначить лікар. Щоб лікування було успішним, таблетки сироп варто приймати чітко за схемою. Забудьте про самолікування, вчасно звертайтеся до фахівців, проходьте обстеження та лікуйтеся! Запитуйте нашого лікаря, він підкаже вам правильне рішення вашої проблеми!