Коли покарання йде дитині на користь
У довгостроковій перспективі була інша картина. Через два місяці матерів знову опитали, і виявилося, що у тих з них, хто занадто часто пропонував компроміси дитині, що б'ється або дерзить, діти стали поводитися гірше. Аргументація виявилася для таких дітей найбільш ефективною через проміжок часу, хоча тоді вона діяла найгірше. Помірне використання тайм-аутів та інших покарань (менше 16% часу) призвели до покращення поведінки, але лише для цих неслухняних дітей.
На думку іншого доповідача на з'їзді Американської психологічної асоціації, Енніо Чіпані з Національного університету, тайм-аути не працюють, бо їх неправильно використовують. Чіпані та його колеги змогли спостерігати в режимі реального часу помилки, яких батьки припускаються, виховуючи дітей вдома за допомогою тайм-аутів. Наприклад, батьки повинні не застосовувати тайм-аут спонтанно, а заздалегідь сказати дітям, за яку поведінку ті покаратимуть тайм-аутом (наприклад, за бійку та крики на інших дітей). І за цю провину дитина повинна отримати обіцяне покарання. Дослідження показали, що тайм-аут, що використовується послідовно у покарання за конкретну провину, згодом суттєво скорочує проблеми у поведінці.
На думку Рейтмана, батьки дітей, що нормально розвиваються, помиляються, вважаючи, що поведінкова терапія більше пов'язана з покаранням, ніж з широкими можливостями для розвитку дитини. Але за допомогою терапії можна донести до батьківважливість позитивного спілкування з дитиною, позначити проблеми та допомогти дітям набути необхідних навичок для успіху.