Короткий зміст твору Смерть Тургенєв
Дубовий ліс Ардаліона Михайловича був мені знайомий із дитинства — я часто гуляв тут із моїм гувернером. Безсніжна та морозна зима 40-го року занапастила вікові дуби та ясені. Мені гірко було дивитись на вмираючий ліс. Ми пробиралися на місце рубки, як раптом почувся шум дерева, що впало, і крик. З хащі вискочив блідий мужик і сказав, що Максима підрядника придавило зрубаним ясенем. Коли ми підбігли до Максима, він уже вмирав.
Побачивши цю смерть, я подумав, що український мужик помирає, ніби здійснює обряд: холодно і просто. Декілька років тому, в селі в іншого мого сусіда, мужик обгорів у овині. Коли я зайшов до нього, він помирав, а в хаті йшло звичайне повсякденне життя. Я не витерпів і вийшов.
Ще, пригадую, завернув я одного разу до лікарні села Красногір'я, до знайомого фельдшера Капітона. Раптом на подвір'я в'їхав візок, у якому сидів щільний мужик з різнобарвною бородою. То був мірошник Василь Дмитрович. Піднімаючи жорна, він надірвався. Капітон оглянув його, знайшов грижу і почав умовляти залишитись у лікарні. Мельник навідріз відмовився і поспішив додому, щоб розпорядитись своїм майном. На четвертий день помер.
Згадав я і мого старовинного приятеля, студента Авнера Сорокоумова, який недоучився. Він навчав дітей у великоукраїнського поміщика Гура Круп'янікова. Авнер не вирізнявся ні розумом, ні пам'яттю, але ніхто не вмів так, як він, радіти успіхам друзів. Я відвідав Сорокоумова незадовго до його смерті від сухот. Поміщик не виганяв його з дому, але платню перестав перестав і найняв дітям нового вчителя. Авнер згадував студентську юність і жадібно слухав мої розповіді. За 10 днів він помер.
Багато ще прикладів спадає на думку, але обмежуся одним. При мені вмирала старенька поміщиця. Священик подав їй хрест. Приклавшись дохресту, вона засунула руку під подушку, де лежав цілковий — плата священикові, і здула. Так, напрочуд помирають українські люди. Переказала Юлія Піскова
Особливо пам'ятний випадок, коли стара баба-поміщиця, що вмирає, приклавшись до поданого батюшкою хреста, дістала з-під подушки цілковий, простягла священикові і відразу померла. Напрочуд спокійно вмирають українські люди.