Кошмарне Кохання
Ніч. Імператор Бародіус лягати спати, ляг на ліжко він заплющив очі, адже завтра ще працювати Плюс ще й війна, Йому потрібно раніше лягти спати що б рано встати. ,і Трон імператора ідеальне місце що б там сісти і поспати!)Дівчина не думаючи про те що буде завтра засинає на троні ... Вранці її розбудила чия то рука, вона відкривши очі нічого не розуміла. В очах було каламутно ... Коли вона змогла нарешті- то нормально прокинутися вона побачила імператора, який будив її ... -Прокинься ... Дівчина здригається але не кричить. Вона тихо спитала його. - Хто ти? -Я Імператор Бародіус,Імператор Ганделії!І я не можу сісти на трон ... (Я іржу) -Чому? Імператор усміхнувся і відповів. -Ти-Заснула на троні. -Оу!Вибачте! Лайнлі встала і вже хотіла відійти як падає на підлогу (спіткнулася про Гілла, з ким не буває!) Але все обійшлося, вона впала йому на руки, і намагалася не червоніти. (Ну як тут не червоніти?!) Він допоміг їй всать і вона сіла між Гіллом і Бародіусом (...) Після розмови, Лайнлі пішла гуляти ... Тому що їм потрібно було ще й про своє поговорити ... Коли Ганделіанці полетіли на Ніфію. Поки їх не було вона спілкувалася з Реном.* Вечір ... Лайнлі спокійно гуляє їй знову не де спати і тут вона проходить повз покоїв Гілла ... (Який вдало відчинив двері з її приходом)
-Лайнлі? -Що? - Ти знову гуляєш? -Я завжди гуляю. -Ясно ... І де ти сьогодні спати будеш? Знову на троні? -Ну так ... А що? -Так так…Просто ти можеш зі мною лягти… -Що?! У голові Гілла діялося таке,він сподівався що вона скаже та й... -Ну гаразд... Гілл усміхнувся і впустив Лайнлі до себе, сьогодні вночі вона була зі своєю майбутньою любов'ю ...