Крішна та Христос Крішна, Крістос, Христос
са гунан саматітйаїтан
«Той, хто повністю віддає себе відданому служінню, ні в якому разі не відхиляючись від цього шляху, долає гуни матеріальної природи і досягає рівня Брахмана». Батько Еммануїл. Брахман – це Крішна? Шріла Прабхупада. Крішна – це Парабрахман. Брахман усвідомлюється у трьох аспектах: як безособовий Брахман, як локалізована Параматма та як особистісний Брахман. Крішна – особистість, і Він є Верховним Брахманом, тому що зрештою Бог – особистість. Це підтверджується в «Шрімад-Бхагаватам» (1.2.11): ваданті тат таттва-відас
таттвам йадж джнанам адвайам
бхагаван ити шабдйате
«Обізнані трансценденталісти, які пізнали Абсолютну Істину, називають цю недвійну субстанцію Брахманом, Параматмою чи Бхагаваном». Осягнення Бога як аспекту Верховної Особи – вершина усвідомлення Бога. Він має у всій повноті шість надбань: Він найсильніший, найбагатший, найпрекрасніший, найзнаменитіший, наймудріший і найвідчутніший. Батько Еммануїл. Так, я згоден. Шріла Прабхупада. Оскільки Бог є абсолютним, Його ім'я, форма і якості також абсолютні і не відрізняються від Нього Самого. Отже, оспівуючи святе ім'я Бога, ми безпосередньо спілкуємося з Ним. Спілкуючись із Богом, людина набуває божественних якостей і, повністю очистившись, входить до кола наближених до Верховного Господа. Батько Еммануїл. Але наше розуміння імені Бога обмежене. Шріла Прабхупада. Так, ми обмежені, але Бог безмежний. І оскільки Він безмежний, тобто абсолютний, у Нього безліч імен, кожне з яких є Бог. Ми можемо усвідомити Його імена настільки, наскільки розвинений наш духовний розум. Батько Еммануїл. Можна задати питання? Ми, християни, також проповідуємо любов до Бога і намагаємося досягтилюбові до Бога і служити Йому всім серцем та душею. Тож у чому різниця між вашим Рухом і нашим? Чому ви посилаєте своїх учнів у західні країни проповідувати любов до Бога, якщо Євангеліє Ісуса Христа несе те саме послання? Шріла Прабхупада. Проблема в тому, що християни не дотримуються заповідей Бога. Ви згодні? Батько Еммануїл. Так, значною мірою ви маєте рацію. Шріла Прабхупада. То в чому тоді сенс любові до Бога, яку проповідують християни? Якщо ви порушуєте волю Бога, де ваша любов? Тому ми прийшли навчати людей тому, що означає любити Бога: якщо ви любите Його, ви не можете не слухатися Його волі. Якщо ж ви не коритеся Йому, то у вас немає справжньої любові. Люди у всьому світі люблять не Бога, а своїх собак. Тому Рух свідомості Крішни необхідно навчити людей, як відродити в собі забуту любов до Бога. Винні не лише християни, а й індуси, мусульмани та всі інші. Вони навісили на себе ярлики «християнин», «індус», «мусульманин», але не слухаються Бога. Ось у чому проблема. Гість. Чи можете ви сказати, у чому виражається непокора християн? Шріла Прабхупада. Звичайно. Насамперед, утримуючи бійні, вони порушують заповідь «не убий». Ви погоджуєтесь, що ця заповідь порушується? Батько Еммануїл. Особисто я згоден. Шріла Прабхупада. Добре. Отже, якщо християни хочуть любити Бога, вони мають припинити вбивати тварин. Батько Еммануїл. Але хіба найважливіший момент – це не. Шріла Прабхупада. Якщо ви пропустите хоча б одну дію, ваші обчислення будуть хибними. Незалежно від того, що ви потім додаватимете або відніматимете, помилка вже вкралася в розрахунки, і все, що піде за цим, буде невірно. Ми не можемо просто прийняти ту частину писань, яка нам подобається, відкидаючи ту, яка нам неподобається і при цьому сподіватися отримати потрібний результат. Наприклад, курка відкладає яйця задньою частиною тіла, а їсть дзьобом. Фермер може вирішити: Передня частина курки мені дуже дорого обходиться, тому що я повинен її годувати. Чи не краще відрізати її? Але без голови не буде більше яєць, бо тіло мертве. Аналогічним чином, якщо ми відкинемо важку частину писань і будемо коритися з того, що нам подобається, то така інтерпретація не принесе нам користі. Ми повинні приймати всі вказівки писань так, як вони дані, а не тільки ті, які нас влаштовують. Якщо ви порушуєте першу заповідь – «не вбивай», то як можна говорити про любов до Бога? Гість. Християни вважають, що ця заповідь відноситься до людей, а не до тварин. Шріла Прабхупада. Це означало б, що Христос був недостатньо розумний, щоб уживати вірне слово – «вбивство людини». Є «вбивство»* та «вбивство». "Вбивство" відноситься тільки до людини. Ви вважаєте, що Ісус Христос був недостатньо розумний, щоб ужити правильне слово «вбивство» замість слова «вбивство»? «Вбивство» має на увазі будь-якого роду вбивство, особливо вбивство тварин. Якби Христос мав на увазі лише вбивство людей, він ужив би слово «вбивство». * Подальше міркування побудовано на різниці у вживанні англійських слів кіл (яке відноситься до вбивства взагалі) і мурдер (яке вживається тільки стосовно вбивства людини). Ми змушені були умовно перекласти перше як «вбивство», а друге як «вбивство», хоча, строго кажучи, такої різниці в їхньому вживанні українською мовою немає. У Біблії для позначення цих понять теж вживаються два різні слова. У старозавітному «не вбив» вжито слово тиртзацх, що має дуже широкий зміст і відноситься до «будь-якого вбивства», а не тільки довбивству людей. (Прим. перекладача.) Батько Еммануїл. Але у Старому заповіті заповідь «не вбивай» відноситься саме до людини. І коли Ісус сказав: «Не вбивай», він розширив зміст цієї заповіді: людина повинна не лише утримуватися від вбивства іншої людини, а й ставитись до неї з любов'ю. Він ніколи не говорив про стосунки людей з іншими живими істотами, а лише про взаємини між людьми. Коли він говорив: «Не убий», він мав на увазі також розумовий і емоційний аспект: що ви не повинні нікого ображати або завдавати будь-кому болю, погано поводитися з кимось і т.д. Шріла Прабхупада. Ми зараз не торкаємося Старого чи Нового Заповіту, ми говоримо лише про слова, вжиті в заповідях. Якщо ви хочете інтерпретувати ці слова – інша справа. Нам зрозумілий прямий зміст. "Не вбивай" означає: "християни не повинні вбивати". Ви можете тлумачити їх як вам завгодно, щоб продовжувати діяти, як і раніше, але для нас очевидно, що цього немає потреби. Тлумачити потрібно тоді, коли сенс не зрозумілий. Але тут сенс цілком зрозумілий. «Не убий» – недвозначна вказівка. Навіщо його інтерпретувати? Батько Еммануїл. А хіба споживання рослин не є також вбивством? Шріла Прабхупада. Вайшнавська філософія вчить, що без потреби не можна вбивати навіть рослини. У «Бхагавад-гіті» (9.26) Крішна каже: трам пушпам пхалам тойам
йо ме бхактйа прайаччхаті
тад ахам бхактй-упахрітам
«Якщо людина з любов'ю і відданістю піднесе Мені листок, квітку, плід або трохи води, Я неодмінно прийму його підношення». Ми пропонуємо Крішні тільки ту їжу, яку Він просить, і з'їдаємо залишки. Якби підношення вегетаріанської їжі Крішні було гріховним, то це був би гріх Крішни, а не наш. Але Бог є апапа-віддха, тобтонаслідки гріхів не торкаються Його. Він подібний до сонця, яке так могутнє, що може очистити навіть сечу, на що ми не здатні. Крішна також подібний до царя, який може наказати повісити вбивцю, але сам, володіючи всією повнотою влади, не підлягає покаранню. Приймати їжу, запропоновану спочатку Господу, - це на кшталт вбивства, яке скоює солдат під час війни. Якщо на війні командир наказує солдату атакувати, слухняний солдат, який убиває ворога, отримує медаль. Але якщо той самий солдат уб'є когось самовільно, він покарає. Аналогічно цьому, коли ми їмо лише прасад (залишки їжі, запропонованої Крішні), ми не робимо жодного гріха. Це підтверджується в «Бхагавад-гіті» (3.13): йаджна-шишташинах санто
бхунджате ті тв агхам тато
йе пачантй атма-каранат
«Не вбивай людей»?