Лейкоз ВРХ

Відповідно до пункту 6 (підпункт 37) "Положення про Міністерство сільського господарства та продовольства України", затвердженого Постановою Уряду України від 11.09.98 N 1090 наказую:

Відомості Верховної Ради України, 1998, N 38, ст. 4808.

Затвердити та ввести в дію Правила з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби, що додаються.

Правила з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби

Стаття 1. Загальні відомості про лейкоз

Лейкоз великої рогатої худоби - хронічна інфекційна хвороба, що викликається РНК - вірусом сімейства Retroviridae. Інфекційний процес при лейкозі великої рогатої худоби характеризується стадійністю. Розрізняють 3 стадії або періоду у розвитку інфекції: інкубаційну, гематологічну та пухлинну. Джерелом збудника хвороби є інфіковані вірусом лейкозу великої рогатої худоби (ПЛ ВРХ) тварини на всіх стадіях інфекційного процесу. Тварини заражаються при проникненні в організм лімфоцитів, що містять вірус лейкозу, ентерально та парентерально.

Факторами передачі вірусу є кров, молоко та інші матеріали, що містять лімфоїдні клітини тварин, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби.

Стаття 2. Вимоги щодо профілактики лейкозу великої рогатої худоби

2.1. Організації, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства - власники тварин та продуктів тваринництва (далі господарства та громадяни) зобов'язані:

продаж, здачу на забій, вигін, розміщення на пасовищах та всі інші переміщення та перегрупування тварин, реалізацію тваринницької продукції проводити тільки з відома та дозволуветеринарних спеціалістів;
карантинувати протягом 30 днів тварин, що знову надійшли, для проведення серологічних, гематологічних та інших досліджень і обробок;
своєчасно інформувати ветеринарну службу про всі випадки захворювання тварин з підозрою на лейкоз (збільшення поверхневих лімфовузлів, схуднення);
пред'являти на вимогу ветеринарних фахівців усі необхідні відомості про придбані тварини та створювати умови для проведення їх огляду, досліджень та обробок;
забезпечувати проведення передбачених цими Правилами обмежувальних, організаційно - господарських, спеціальних та санітарних заходів щодо попередження захворювання тварин на лейкоз, а також щодо ліквідації епізоотичного вогнища у разі його виникнення.

2.2. Ветеринарні фахівці господарств зобов'язані проводити на території, що обслуговується, ветеринарні заходи з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби відповідно до цих Правил.

Контроль за виконанням заходів щодо профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби здійснюють державні ветеринарні інспектори районів (міст), головні державні ветеринарні інспектори суб'єктів України.

Стаття 3. Епізоотологічний контроль та постановка діагнозу на лейкоз

3.1. Благополучними за лейкозом вважають ферми, населені пункти та адміністративні території (райони, області, краї, республіки), в яких під час проведення планових діагностичних досліджень, а також забою тварин на м'ясокомбінаті не виявляються хворі на лейкоз тварини.

3.2. Контроль за благополуччям поголів'я худоби здійснюють ветеринарні фахівці господарств, державної ветеринарної служби та м'ясокомбінатівпідставі:

3.3. Первинний діагноз у благополучному за лейкозом господарстві встановлюється на підставі позитивних результатів серологічного та гематологічного чи патоморфологічного досліджень.

3.4. Для визначення благополуччя поголів'я худоби керівники племінних та нетілих комплексів, власники, що займаються реалізацією тварин, зобов'язані забезпечити щорічне одноразове проведення клінічних оглядів та серологічних досліджень всіх тварин старше 6-місячного віку, а в інших господарствах контроль за благополуччям по лейкозу здійснюють шляхом щоквартального клінічного огляду за результатами ветсанекспертизи при забої або патолого-анатомічному розтині полеглих тварин.

Тварин – продуцентів крові, ендокринної сировини, корів – донорів ембріонів, а також тварин, що використовуються для отримання гіперімунних сироваток та сироваток крові для культивування клітин, досліджують двічі на рік з інтервалом 6 місяців.

3.5. Тварин, що належать громадянам, які проживають на території господарств або окремих населених пунктах, досліджують на лейкоз одночасно з проведенням цієї роботи на фермах, а також у випадках підозри на захворювання тварин на лейкоз.

3.6. У випадках виявлення у благополучних господарствах тварин, інфікованих ПЛ ВРХ, їх ізолюють від загального стада в окрему групу та проводять клініко – гематологічні дослідження щодо уточнення діагнозу. За відсутності в інфікованих тварин клініко-гематологічних змін, притаманних лейкозу, решту поголів'я даного господарства досліджують серологічним методом через 6 місяців.

3.7. З благополучних за лейкозом господарств (відділення, ферма) тварини реалізуються без обмежень. При цьому за 30 днів до виведення тварин із господарства їхпіддають серологічного дослідження на лейкоз.

Стаття 4. Обмежувальні заходи у пунктах, неблагополучних з лейкозу

4.2. У плані оздоровчих заходів відображають епізоотичний стан господарства або населеного пункту (ступінь поширення інфекції, наявність хворих тварин тощо), передбачають масштаби та терміни проведення господарських, спеціальних ветеринарних та інших необхідних заходів, визначають методи та терміни оздоровлення неблагополучних стад, призначають відповідальних проведення окремих видів робіт.

4.3. За умовами обмежень не допускається:

перегрупування великої рогатої худоби всередині господарства без дозволу ветеринарного спеціаліста, який обслуговує господарство (населений пункт);
використання бугаїв - виробників для вільної злучки корів та телиць;
використання нестерильних інструментів та апаратів при ветеринарних та зоотехнічних обробках тварин;
виведення (вивезення) тварин зі стада, фермерського та індивідуального господарства для племінних та репродуктивних цілей без дозволу ветеринарного спеціаліста, який обслуговує це господарство або населений пункт.

4.4. Молоко від інфікованих та інших корів оздоровлюваного стада (ферми, індивідуального підсобного господарства, фермерського господарства) здають на молокопереробний завод або використовують усередині господарства після пастеризації у нормальному технологічному режимі. Після знезараження молоко використовується без обмежень.

Стаття 5. Оздоровчі заходи у неблагополучних з лейкозу тваринницьких господарствах

5.1. Оздоровчі заходи у неблагополучних з лейкозу господарствах, у т.ч. фермерських (відділення, ферма, скотарня), проводять шляхом ізоляціїзаражених ПЛ ВРХ та негайної здачі на забій хворих тварин.

За результатами серологічного дослідження, одержаним перед початком оздоровчих заходів, визначають варіанти боротьби з лейкозом.

5.2. У господарствах, де виявлено до 10% заражених та хворих на лейкоз тварин, їх негайно здають на забій.

Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять кожні 3 місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.

5.3. У господарстві, де виявлено до 30% корів і нетелів, заражених ПЛ ВРХ, останніх розміщують окремо від здорових тварин на відділенні, фермі, скотарні.

Інфіковані тварини через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз. Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють та здають на забій.

Корів і телят, не інфікованих вірусом лейкозу, надалі досліджують лише серологічним шляхом з інтервалом 3 місяці. Після кожного дослідження нововиявлених позитивно реагуючих тварин переводять до групи інфікованих корів.

5.4. У господарстві, де виявляють понад 30% корів та нетелів, заражених ПЛ ВРХ, та немає умов проводити оздоровчі заходи згідно з п. 7.3, всіх дорослих тварин досліджують лише гематологічним методом через кожні 6 місяців.

Одночасно організують роботу зі створення стада, вільного від ПЛ ВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.

Перше серологічне дослідження сироваток крові тварин проводять у 6-місячному віці, а наступні – через кожні 6 місяців.

При виявленні тварин, заражених ПЛ ВРХ, їх переводять у групу відгодівлі.

5.6. З відділень, ферм, господарств, які оздоровлюються від лейкозу, дозволяється реалізаціятварин у віці не молодше 9 місяців за умови, що їх вирощували ізольовано від дорослих тварин в відокремлених приміщеннях та досліджували їх серологічним методом із отриманням негативних результатів.

5.7. Для трансплантації зигот відбирають корів - донорів та реципієнтів, вільних від вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

5.8. При виявленні хворих тварин в індивідуальних господарствах їх зазнають забою, а решта поголів'я містять ізольовано від тварин, що належать іншим власникам неблагополучного населеного пункту.

Молоко та молочні продукти забороняється реалізовувати у вільному продажу.

5.9. У оздоровлюваних від лейкозу господарствах (фермах) проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно з встановленим порядком проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Для дезінфекції застосовують 2%-ний гарячий розчин формальдегіду, 2%-ний гарячий розчин їдкого натру та ін. Особливу увагу звертають на місця та предмети, забруднені кров'ю.

Гній та стічні води утилізують у встановленому порядку.

5.10. Господарства, у тому числі господарства громадян, вважають оздоровленими після виведення всіх хворих та інфікованих тварин та отримання двох поспіль, з інтервалом у 3 місяці, негативних результатів при серологічному дослідженні всього поголів'я тварин старше 6-місячного віку, а також виконання заходів щодо санації приміщень та території ферм.

Стаття 6. Оздоровчі заходи у племінних господарствах

6.1. При виявленні хворих та інфікованих вірусом лейкозу тварин їх негайно виводять із господарства. Запаси сперми, отримані від інфікованих бугаїв за 2 місяці до виявлення у них антитіл до ПЛ ВРХ, підлягають знищенню.

6.2. Через кожні 3 місяцівсіх тварин старше 6-місячного віку піддають серологічних досліджень. Після кожного дослідження позитивно реагують виводять із господарства.

6.3. Вільним від інфекції ПЛ ВРХ визнають племінне господарство (станцію) при отриманні двох поспіль, з інтервалом 3 місяці, негативних результатів серологічних досліджень на лейкоз усіх тварин старше 6-місячного віку.

6.4. Комплектування племінних господарств (станцій) проводять тваринами лише з благополучних господарств.

Усіх тварин, які надійшли на профілактичне карантинування, досліджують на лейкоз серологічним методом двічі (на початку та наприкінці терміну карантинування).

Стаття 7. Вимоги до транспортування, прийому, передзабійного утримання та переробки хворих на лейкоз та інфікованих вірусом лейкозу тварин

7.1. Інфіковану вірусом лейкозу худобу перевозять на м'ясокомбінати і піддають забою на загальних умовах.

7.2. Тварин, хворих на лейкоз (з клінічними та гематологічними проявами лейкозу), дозволяється перевозити на м'ясокомбінати залізничним, водним та автомобільним транспортом відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.

У ветеринарному свідоцтві або ветеринарній довідці (у графі "Особливі позначки"), виданим на зазначену худобу, має бути зазначено, що тварини хворі на лейкоз.

Прийом та забій цих тварин проводиться на санітарній бійні. За її відсутності забій такої худоби дозволяється проводити на загальному конвеєрі після завершення забою здорових тварин та видалення з цеху всіх отриманих від них продуктів забою.

Після забою хворих тварин приміщення, технологічне обладнання та інвентар піддають збиранню та дезінфекції.

7.3. Санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою проводять згідноправил ветеринарного огляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

7.4. Усі випадки виявлення хворих на лейкоз тварин та з пухлинними ураженнями різного походження підлягають реєстрації в журналі обліку ветеринарно - санітарної експертизи м'яса та субпродуктів у цеху первинної переробки худоби та на санітарній бійні м'ясокомбінату з включенням до звіту форми 5-вет.

Начальник підрозділу державного ветеринарного нагляду на м'ясокомбінаті (або начальник виробничої ветеринарної служби) зобов'язаний повідомити про випадок виявлення лейкозу головного державного ветеринарного інспектора району (міста) та ветеринарного спеціаліста господарства, з якого надійшли тварини.

Головний державний ветеринарний інспектор Укаїни В.АВІЛОВ