Лігли до лікарні з температурою, а лікуємо кишечку
Лежимо у лікарні вже другий тиждень. Тепер у нас усі умови. Але про все по порядку.
У синочка піднялася температура 38,5 вночі з четверга на п'ятницю, змогла збити сама лише до 38. Наступного дня зібрала дітей та поїхала до мами (ми там прописані і там у нас лікарня). Цілий день збивали температуру - не падає. Вночі піднялася 39,9 – викликали швидку. Нам поставили укольчик "літичний" анальгін із димедролом. На швидкій нас відмовили до лікарні їхати. Сказали, що температура впаде, а вранці викличте дільничного лікаря.
До речі, крім температури у нас були тільки сопельки та все.
Вранці прийшла лікарка і сказала, що треба до лікарні, раптом нирки і тому тримається температура. Приїхала швидка і сказала, що в лікарні місць немає, тільки в коридорі та лікування у нас буде теж, що й удома – нічого додаткового.
Поїхали ми до лікарні з думкою, що здамо кров на аналізи, подивимося лейкоцити і якщо в крові нічого страшного немає, то поїдемо додому.
Приїхали лікарню, місця є, як виявилося. Розмістили нас у палаті для 4-х осіб. Ну, зручності – це окрема тема, хоч раковина у палаті і то добре. Пішла до медсестри запитати, чому кров на аналізи не беруть, а вона мені "Не взяли, значить порахували не потрібним. Завтра вранці здасте." У дитини температура другий день 38 – 39,5. Наступного дня здали кров. В обід прийшла черговий лікар, яка поставила діагноз бактеріальна інфекція і призначила антибіотики цифотоксин, без аналізів крові, без проби дитині, хоча я сказала, що у старшого сина на все цифо алергія. "А раптом у цього не буде" - була мені відповідь.
Після двох уколів у синочка все тіло вкрилося плямами. Цей антибіотик скасували. Призначили інший – Сумамед,через рот. Після двох прийомів цього антибіотика температура пройшла, почалося блювання та пронос. І цей антибіотик скасували.
Наступного дня (це вже у середу) призначили третій антибіотик. Назва вимовити навіть не можу, не те що написати. І пробу знову ж таки не зробили, все на авось. Пронос і блювання не припиняються. Кажуть пити багато не можна потроху. У четвер увечері сказали пити лише фізрозчин по 5мл кожні 10 хвилин. За ніч ми випили 5 пляшечок фізрозчину та 3 глюкози. Пронос перетворився на воду.
І до речі, всі ці дні, що ми приймали антибіотики, нам жоден лікар не сказав, що потрібно пити лінекс або ще щось для шлунково-кишкового тракту. (Усім пацієнтам лікарні колять антибіотики і ні кому не говорять берегти шлунок. У кого ШКТ міцніший, у тих проблеми починаються вдома.)
У п'ятницю до обіду нас перевели до іншого відділення, окремого боксу. Прийшов інший лікар і з'ясувалося, що у нас якийсь кишковий вірус і вони зробили нас не відправляти в інфекційну лікарню, а залишили тут відпоюватись. Рідини потрібно пити якнайбільше, а не по 5 мл через 10 хвилин.
Ще мені сказали, що потрібні ліки КВП. 1 упаковка – 5 флакончиків. Потрібно дві упаковки, це більше 2000 рублів. У місті цих ліків немає вже більше року, а вони мають. Їм постачають регулярно.
Тепер ми лежимо в окремому боксі. У нас палата 2,5 х2, 5, свій туалет, обігрівач, раковина, їжу приносять, уколи ставлять тут. Всі зручності.
А дитина вже другий тиждень ні чого не їсть спочатку через температуру, потім через блювоту. Не грає, відмовляється ходити, тільки-но лежить. Схуд на 3 кг. важить 7200.
І вічне питання що робити? З одного боку вже б вилікуватися швидше і додому, далі від цієї лікарні, а з іншого боку не хочетьсявсе це їм із рук спускати.