Лікар-інфекціоніст Раїса МОСТОВЕНКО Бувають випадки, коли на вітрянку хворіють два, а то й тричі -
На ці та інші питання ми попросили відповісти завідувачку діагностично-інфекційного відділення ПДВ «Охматдит», заслуженого лікаря України Раїсу МОСТОВЕНКО.
— Раїсо Василівно, іноді кажуть: вітрянка у легкій формі. Наскільки заспокійливим для батьків (тобто таким, що не дає приводу для особливого занепокоєння), може бути такий діагноз? Які можливі ускладнення при вітряній віспі? На що потрібно звернути увагу, щоб запобігти їм?
— Поділюсь спостереженням: якщо у маленької дитини вітряна віспа протікає у легкій формі, це не дуже добре. Чому? Тому що є загроза ускладнення, або імунітет буде нестійкий, і тоді дитина може захворіти вдруге. Лікар, який спостерігає дитину, має попередити батьків, на що важливо звертати увагу, щоб не пропустити ускладнення. Передбачити, чи виникне воно чи ні, неможливо — це залежить від імунного статусу дитини, природних задатків здоров'я, інших факторів. Я завжди попереджаю батьків, щоб вони стежили за станом дитини, її поведінкою. Зокрема, таке серйозне ускладнення, як енцефаліт (запалення головного мозку), проявляється насамперед у поведінці дитини – вона стає сонливою або, навпаки, кричить. Перший із названих симптомів - сонливість - повинен насторожити навіть більше, ніж коли дитина плаче. Що має стривожити батьків — дитина млява, не може ходити, стати на ноги, хитається, втрачає здатність говорити. При таких симптомах слід негайно викликати лікаря та проводити адекватніше лікування у стаціонарі. Іноді виникає й інше ускладнення – важка вітряна пневмонія. У такому разі також необхідно госпіталізувати дитину.
— Вітрянку сприймають як типову дитячу інфекцію, яка не потребує лікування «хімією». Однак деякі лікарікажуть, що при цьому захворюванні слід приймати також противірусні препарати. Очевидно, для цього мають бути певні свідчення?
- Звичайно. Коли вітряна віспа протікає без ускладнень, противірусних препаратів не призначають. Рекомендується симптоматична терапія: для зменшення сверблячки - вітаміни, при необхідності - жарознижувальні препарати, рясне питво. Якщо до захворювання на вітрянку у дитини були серйозні проблеми зі здоров'ям, призначається специфічне лікування в умовах стаціонару.
— А як бути у випадках, якщо в загальному стан дитини не викликає особливого занепокоєння, але все тіло усіяне бульбашками, які до того ж страшенно сверблять? Зазвичай лікарі радять змащувати їх зеленкою, що до того ж неестетично. Чи існують якісь сучасні засоби для застосування при висипаннях?
— Такі антисептичні засоби є, але найкраще для обробки висипів застосовувати всім добре знайому з дитинства зеленку — вона зменшує свербіж (на стадії появи позичок він іноді буває нестерпним). Це дуже важливо, адже дитина розчісує бульбашки, що може призвести до інфікування та виникнення септичного ускладнення. Зняти сліди зеленки (після того, як припиняться висипання) нескладно ваткою, змоченою перекисом водню.
Потрібно пам'ятати, що після перенесеної вітрянки дитина протягом місяця абсолютно не здатна захищатись від інфекцій (це захворювання дуже послаблює імунну систему).
— Чи є зараз підстави говорити про епідемію вітрянки?
-Інфекційні хвороби мають свої підйоми (або піки) та спади, що повторюються з певною періодичністю. Декілька років тому був спалах кору, ще раніше, у 90-ті роки, — дифтерії. Сьогодні є підстави говорити про пік вітряної віспи. Зрістзахворюваності спостерігається від початку зими, зараз також реєструється багато випадків цієї інфекції. Як розвиватиметься ситуація далі, значною мірою залежить від того, як спрацюють епідеміологічна служба та лікарі — педіатри, інфекціоністи.
— Існує думка, що краще перехворіти на вітрянку в дитинстві, щоб не захворіти дорослим, коли ця «дитяча» хвороба важко протікає. Нині хворіють як діти, а й дорослі, що породжує чутки про специфічний характер інфекції.
— Мені відомо про випадки вітряної віспи також і у дорослих, але навряд чи є достовірні дані щодо кількості хворих. Справа в тому, що вітряна віспа може протікати по-різному як важко, з яскраво вираженими симптомами, так і в так званій легкій формі, майже без висипів. У таких випадках хворий не звертається до лікаря, може навіть не підозрювати, що має інфекційне захворювання, ходити на роботу, їздити в громадському транспорті, заражаючи інших.
Те, що дитячі інфекції подорослішали, сьогодні не викликає сумніву. Ще десять років тому ми вважали, що якщо дитина перехворіла на вітряну віспу в будь-якій формі, то більше ніколи на неї не захворіє, оскільки формується стійкий довічний імунітет, то зараз вже не можемо. Бувають випадки, коли на вітряну віспу хворіють і два, і три рази. Подібна ситуація спостерігається не лише з вітряною віспою, а й, зокрема, зі скарлатиною. Один хлопчик перехворів на неї сім разів. Імунна система дитини не здатна виробити стійкий захист від інфекції.
— Лікарі застерігають, що інфекції стали більш агресивними.
— Це не дивно. При лікуванні інфекційних захворювань ми застосовуємо широкий спектр медичних препаратів, проти яких у збудників хвороб з часом виробляєтьсярезистентність, тобто стійкість. Особливість вірусів у тому, що вони часто змінюють свою структуру, через що лікувати такого хворого дуже складно. До того ж люди зловживають усілякими імунопротекторами. Ну і, як я вже сказала, імунна система чинить слабкий опір інфекціям.
— Сьогодні у суспільстві ставлення до щеплень насторожене. Існує думка про непосильне вакцинальне навантаження на імунітет. Чи виникає питання перегляд календаря щеплень?
— Мене турбує, що останнім часом у нас склалася проблемна ситуація з вакцинацією: перебої у проведенні щеплень, нестача вакцин. До чого це може призвести, добре розуміють інфекціоністи. Ми вже переживали спалахи інфекційних хвороб, зокрема згаданої дифтерії, викликаної «пробілами» у вакцинації. Поза сумнівом, вакцинація необхідна. Це стосується насамперед таких грізних інфекційних захворювань, як дифтерія, поліомієліт, правець, єдиним надійним захистом проти яких є вакцинація. Однак є щеплення, які, можливо, потрібно робити не всім. Раніше такі вакцини, як менінгококова, протигрипозна проти гепатиту, застосовувалися за медичними показаннями.
— А потім стали обов'язковими. Як, до речі, і гуманітарна вакцина КК (проти кору та краснухи), від поголовних щеплень якої ледве відбилися…
— Причина ситуації, яка виникла у суспільстві щодо вакцинації, насправді криється в людському факторі. Ми живемо сьогодні в кардинально інших умовах, декларуючи гуманітарні цінності, і натомість залишаємось у полоні колишніх «совкових» стереотипів. Це стосується й питань вакцинації, до якої спостерігаються формальні підходи, зневаги до елементарних — перш ніж робити щеплення, потрібно бути повністю впевненим, щодитина здорова.
Календар щеплень обов'язково потрібно переглядати. До речі, коли я працювала у Міністерстві охорони здоров'я, ми її не затвердили, відправивши на доопрацювання. На якій стадії ця робота зараз, сказати не можу, проте, поза сумнівом, календар щеплень буде переглянуто у бік зменшення вакцинального навантаження, індивідуального підходу до кожної дитини.
— Коли свого часу був спалах дифтерії, говорили про зниження рівня колективного імунітету. А хто і як його визначає?
— На жаль, у нас немає державних програм, які визначали б рівень колективного імунітету. Кошти на це сьогодні не виділяються. Раніше ще за радянських часів була така практика: після вакцинації проти певної інфекції формували групу людей і спостерігали за «напруженістю імунітету». Такі програми сьогодні вкрай потрібні, я вже не говорю про всі інфекції. Добре було б провести такий скринінг хоча б по одній із них.
— Нещодавно зателефонувала знайома та зі сльозами розповіла, що у сина виявили гепатит С. Яка реальна ситуація з вірусними гепатитами, де їх лікують?
— Проблемою гепатитів у нас займаються здебільшого інфекціоністи та гастроентерологи. У нашому відділенні зараз створюється республіканський центр гепатології, де лікуватимуть дітей із тяжкими гепатитами. Цього року затверджено державну програму з гепатитів і навіть виділено під неї кошти (щоправда, невідомо, коли вони надійдуть).
Якою є реальна ситуація? Не знаю, звідки беруть журналісти такі дані — якось почула по телебаченню, що 20 відсотків населення інфіковано вірусом гепатиту С. Така цифра є явним перебільшенням. На жаль, нам ще не вдалося провести так званий епідеміологічний зріз, за наслідками якого мимогли б назвати точний відсоток інфікованих. Сподіваюся, невдовзі таке наукове дослідження буде проведено, ми вже маємо для цього відповідні тест-системи. І діагностика, і лікування гепатиту С дуже дорогі. Але зазначу: таке лікування не всім потрібне. За моїми спостереженнями, з десяти проконсультованих спеціальної терапії потребують один-два, у кого діагностовані важкі гепатити.
Зрозуміло, що дороге лікування дитини для багатьох сімей - питання дуже болісне, вони не мають на це грошей. Однак ми і зараз знаходимо можливість лікувати дітей із тяжкими гепатитами безкоштовно.
— Не раз доводилося чути, що зараз багато хвороб «змінили обличчя», і тому їх складно розпізнати, тобто діагностувати. Вам як інфекціоністу доводиться бути ще й «фізіономістом»?
— Щодо «змінили обличчя» — це справді так. Іноді навіть вітрянку важко діагностувати. Організм людини сьогодні дуже неадекватно реагує на збудник інфекції. Чому? Причин чимало. І чи не найголовніша — у зміненому довкіллі. А неякісне харчування? Більшість людей харчуються абияк, аби вижити.
Нещодавно був випадок. Привезли до нас на консультацію хлопчика із підозрою на інфекцію. Три доби він пробув удома, скаржився на біль у животі. Пацієнта оглянув інфекціоніст, потім хірург, але виявити причину нездужання одразу не вдалося. Вирішили залишити дитину в лікарні та поспостерігати за її станом. Через деякий час у хлопчика з'явилися ознаки інтоксикації організму. Пізно ввечері його забрали в операційну, і вже на операційному столі поставили точний діагноз флегмозний апендицит. При цьому класичних симптомів апендициту у нього не спостерігалося, і якби не своєчасне хірургічне втручання,наслідки могли б бути набагато важчими, якщо не трагічними.
— За вашими спостереженнями, як корелюється спосіб життя батьків та здоров'я дітей?
— Ця кореляція в наш час настільки яскраво виражена, що навіть дивуєшся. Ось хоча б такий приклад. Привезла до нас «швидка» немовля, зовсім крихітного (півтора-два місяці) з кишковою кровотечею. Вкрай важка дитина, до того ж немита, недоглянута. Мама, здається неповнолітня, навіть і не думала про здоров'я дитини, третього дня втекла з лікарні.
Низький рівень життя та освіченості батьків, їх спосіб життя (п'ють і курять навіть мами, що годують), звичайно ж, не додають дітям здоров'я. Хоча зараз нерідко тяжко хворіють і діти заможних батьків.
— Чи змінилися сьогодні підходи щодо лікування «старих» інфекцій?
— Принципово змінилися, оскільки змінилися й лікарські препарати.
І що цікаво — якщо сучасні антибіотики часто не дають ефекту, оскільки до них немає чутливості, то ті, які ми припинили застосовувати двадцять років тому, сьогодні почали «працювати». Тобто, до них виникла чутливість.
У принципі, глобальні підходи не змінилися, а щодо лікарських засобів, то тут відбулися разючі зміни — з'явилися і увійшли до медичної практики нові потужні медичні препарати, які дають змогу впоратися з важкими інфекціями.
— Зараз з'явилася нова небезпека — кліщі. МОЗ попереджає про їхню високу активність. Що б ви порадили батьками, яким непросто убезпечити дітей під час прогулянок міськими парками чи лісопарковими зонами?
— Батьки мають пам'ятати, що в період активності кліщів не можна гуляти з дітьми під деревами та кущами. Якщо ж тактрапилося, що на тілі дитини виявили слід кліща — відразу в травмопункт, щоб лікар грамотно видалив комаху. Після цього батьки мають спостерігати за дитиною. Якщо дома укусу з'явилося почервоніння чи підвищилася температура, слід негайно звернутися до інфекціоністу.
— Які зміни передбачаються у зв'язку з реформою системи охорони здоров'я в організації медичної допомоги дітям, зокрема, при інфекційних захворюваннях?
— Насамперед хочу наголосити, що у всьому світі акцент в організації медичної допомоги робиться на профілактиці захворювань. Головна роль цьому відводиться здоровому способу життя. Втішно, що в нас уже теж намітилося зрушення у цьому напрямку — будуються стадіони, інші спортивні об'єкти, молодь долучається до занять фізичною культурою та спортом, стає більше молоді, яка свідомо відмовляється від шкідливих звичок — куріння та вживання спиртного.
Звичайно, потребує модернізації та вдосконалення наша лікувально-діагностична база. Це гостро відчувається навіть у столиці, не кажучи вже про віддалені регіони. У наших планах створення на базі «Охматдиту» сучасного центру інфекційних захворювань.