Лікування гіперандрогенії змішаного генезу
Немедикаментозне лікування
Зниження маси тіла (низькокалорійна дієта, фізична активність).
Медикаментозне лікування
За наявності інсулінорезистентності рекомендується призначення метформіну в добовій дозі 1000-1500 мг підвищення чутливості до інсуліну.
Другий етап – при виражених порушеннях менструального циклу та високому рівні тестостерону показано призначення препаратів з антиандрогенним ефектом на 3 міс, що містять ципротерону ацетат (2 мг) та етинілестрадіол (35 мкг).
Третій етап – стимуляція овуляції з подальшою гестагенною підтримкою (схема описана вище) та прийомом дексаметазону у добовій дозі 0,25-0,5 мг.
При гіперпролактинемії та гіпотиреозі має бути проведена відповідна медикаментозна корекція у циклах стимуляції овуляції. При настанні вагітності бромокриптин має бути відмінено, прийом левотироксину продовжено.
При неефективності стимуляції овуляції має бути вирішено питання про призначення прямих індукторів овуляції, доцільність хірургічного лікування полікістозних яєчників чи екстракорпорального запліднення.
Подальше ведення
У пацієнток з метаболічним синдромом вагітність нерідко ускладнюється артеріальною гіпертензією, нефропатією, гіперкоагуляцією, у зв'язку з чим обов'язкові контроль АТ, гемостазіограми з ранніх термінів вагітності та корекція порушень, що виникають, при необхідності гіпотензивними препаратами, антиагрегантами та антикоагулянтами. Гестагенні препарати призначаються до 16 тижнів вагітності - дидрогестерон 20 мг на добу або мікронізований прогестерон 200 мг на добу на 2 прийоми.
Усі жінки з гіперандрогенією представляють групу ризику розвитку ІЦН. Моніторинг за станом шийки матки повинен здійснюватися з 16 тижнів вагітності, принеобхідності – хірургічна корекція ІЦН.
"Лікування гіперандрогенії змішаного генезу" та інші статті з патології вагітності