Людина, яка проходила крізь стіни, Осі світу

людина

Військова в'язниця Форт-Лівенворт у ХІХ столітті мала статус петенціарної установи з максимальним рівнем безпеки. Високі товсті стіни з колючим дротом поверх них, холодні похмурі каземати навівали тугу на в'язнів. Тільки ув'язнений Хадад не розглядав Форт-Лівенворт як в'язницю, адже він міг будь-якої миті зникнути з неї, що й робив неодноразово.

Дивний ув'язнений Хадад

Хадад виділявся з усієї маси ув'язнених. Не тим, що був чорношкірим (цього добра у Форт-Лівенворті було надміру), а вишуканими манерами та правильною мовою. (Втім, це було не дивно: Хадад мав за плечима закінчений курс навчання в Оксфорді) Тюремних лікарів вражало його вміння керувати своїм тілом. Хадад міг спонтанно зупинити серце, дихання, зупиняв кровотечу з рани.

Для любителя музики немає перешкод

Ретельно проаналізувавши всі три випадки, начальник Форт-Лівенворта виявив цікаву закономірність: Хадад зникав щоразу, коли в сусідньому Канзас-Сіті давав концерт якийсь заїжджий музичний колектив. Наведений Хадад зізнався: «Так, я дуже люблю джаз та легку музику».

Померлий і воскреслий

Коли директорові доповіли, що похорон Хадада треба скасувати, то стало погано.

Все рано чи пізно закінчується. Скінчився термін у в'язня Хадада. Начальник в'язниці особисто провів його за ворота і слізно попросив більше ніколи не повертатися до Форт-Лівенворта.