Мінірин спрей
Мінірин спрей (Minirin spray)
міжнародна та хімічна назва : desmopressin; 1-дезаміно-8-D-аргінінвазопресин;
Основні фізико-хімічні властивості : безбарвний, прозорий розчин;
Склад. 1 мл (10 доз) спрею включає десмопресину ацетату 0,1 мг (еквівалентно десмопресину основи 0,089 мг);
допоміжні речовини: натрію хлорид, лимонної кислоти моногідрат, натрію моногідрофосфату дигідрат, бензагексонія хлорид, вода очищена.
Форма випуску ліків. Спрей назальний дозований.
Фармакотерапевтична група. Препарати гормонів для системного використання. Гормони задньої частки гіпофіза. Код АТС Н01ВА02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Мінірин спрей включає десмопресин – структурний аналог природного гормону аргінін-вазопресину. Десмопресин отриманий внаслідок змін у побудові молекули вазопресину – дезамінування 1-цистеїну та заміщення 8-L-аргініну на 8-D-аргінд. Препарат збільшує проникність епітелію дистальних відділів звитих канальців для води та підвищує її реасорбцію. Знижує об'єм сечі, що виводиться, і одночасно збільшує її осмолярність та знижує осмолярність плазми. Це призводить до зниження частоти сечовипускання та зниження ноктурії. Антидіуретична дія після інтраназального введення 10-20 мкг десмопресину триває 8-12 год.
Фармакокінетика. Біодоступність після інтраназального введення становить від 3 до 5%. Помітна концентрація діючої речовини в плазмі настає через 15-30 хвилин після використання, максимум концентрації досягається через 1 годину і залежить від введеної дози. Об'єм розподілу становить 0, 2–0, 3 л/кг. Десмопресин не проникає черезгематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення після інтраназального введення становить 2–3 години. Незначна кількість десмопресину метаболізується у печінці.
Показання для використання.
Лікування нецукрового діабету; проведення тестування на концентраційну спроможність нирок; лікування первинного нічного енурезу у дітей (старше 6 років) з нормальною концентраційною функцією нирок
Застосування та дози препарату. Об'єм 1 дози спрею становить 0,1 мл, що відповідає 10 мкг десмопресину ацетату.
Доза підбирається індивідуально, проте оптимальною дозою для дорослих є 10-20 мкг 1-2 рази на добу. Для дітей доза становить 10 мкг 1-2 рази на день. У разі появи симптомів затримки рідини/гіпонатріємії, лікування має бути зупинено та доза скоригована.
Первинний нічний енурез:
Клінічно ефективна доза підбирається індивідуально та може варіювати від 10 до 40 мкг. Інтраназально рекомендована доза становить 20 мкг на ніч. Необхідно контролювати прийом рідини. При виникненні ознак або симптомів затримки рідини та/або гіпонатріємії (головний біль, нудота/блювота, підвищення маси тіла, у тяжких випадках виникнення судом) лікування має бути припинено.
Рекомендований термін лікування препаратом Мінірин 3 місяці, після чого протягом 1 тижня після припинення лікування оцінюється необхідність повторного курсу лікування.
проведення тестування на концентраційну здатність нирок:
Для оцінки концентраційної здатності нирок використовують такі дозування: для дорослих становить 40 мкг, для дітей віком до 1 року – 10 мкг, старше 1 року – 20 мкг.
Після застосування препарату Мінірин кількість сечі зібрана протягом 1 години невраховується. Під час наступних 8:00 збирають 2 порції сечі для вимірювання осмолярності. Необхідно контролювати прийом рідини.
Побічна дія. , у тяжких випадках виникнення судом.
Найбільш поширені побічні явища: біль голови, біль у животі, нудота, закладеність носа/риніт, носова кровотеча.
У дуже поодиноких випадках можливі емоційні порушення у дітей, ізольовані випадки алергічних реакцій.
Протипоказання. Препарат протипоказаний при вродженій або психогенній полідипсії; серцевої недостатності або інших станах, які потребують призначення діуретиків; при помірній або вираженій нирковій недостатності (кліренс креатиніну нижче 50 мл/хв.); підвищеної чутливості до десмопресину або до інших компонентів препарату.
Передозування.
Передозування препарату призводить до затримки рідини та гіпонатріємії.
Лікування. Лікування гіпонатріємії індивідуальне. При асимптоматичній гіпонатріємії скасовують застосування препарату та не обмежують рідину. При гіпонатріємії рекомендується інфузія ізотонічного або гіпертонічного розчину хлориду натрію. У випадках, коли затримка рідини суттєво виражена (судоми, непритомність), до терапії слід додати фуросемід.
Особливості використання.
Тест на концентраційну здатність у дітей віком до 1 року виконують виключно в умовах стаціонару та з наступним спостереженням.
При лікуванні первинногонічного енурезу об'єм рідини повинен бути обмежений, особливо за 1 годину до прийому та протягом 8 годин після використання препарату.
При проведенні тесту на концентраційну здатність об'єм рідини повинен бути обмежений до 0,5 л, особливо за 1 годину до прийому та протягом 8 годин після застосування препарату.
Лікування без одночасного обмеження прийому рідини може призводити до затримки рідини в організмі та/або гіпонатріємії (головний біль, нудота, блювання, підвищення маси тіла, у тяжких випадках виникнення судом).
Пацієнти похилого віку, з низьким рівнем натрію у плазмі, з високим обсягом добової сечі (від 2, 8 до 3 л) мають підвищений ризик виникнення гіпонатріємії.
Лікування десмопресином має бути припинене у разі гострого інтеркурентного захворювання, яке характеризується порушенням рідинного (водного) або електролітного балансу (системні інфекції, гарячкові стани та гастроентерит).
Вагітність та годування груддю.
З обережністю призначають під час вагітності. Використання у вагітних можливе лише в тому випадку, коли очікувана користь для майбутньої матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності призначення препарату під час лактації годування груддю припиняють.
Результат аналізу молока матерів, які годують та приймали високі дози десмопресину (300 мкг інтраназально), свідчить, що кількість десмопресину, яка може передаватися немовлятам, значно менша за ту, що необхідна для впливу на діурез.
Вплив Мініріна на здатність керувати автомобілем та механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Речовини, дія яких може стимулювати вихід антидіуретичного гормону, такі як трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори оборотного захоплення серотоніну, хлорпромазину та карбамазепіну можуть посилити антидіуретичний ефект та збільшувати ризик виникнення затримки рідини.
Нестероїдні протизапальні засоби можуть спричиняти затримку рідини/гіпонатріємію.
Терміни та умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С.