Молитва без слів
В українській столиці існує єдина православна громада глухонімих. Вона діє при Йонінському монастирі. Але це не означає, що людей з вадами слуху немає в інших містах. Саме тому першого дня зими представники громади побували у Житомирі.
Наталія Смирнова, викладач жестової мови: «Дуже довго глухі чекали на цю службу. Я як парафіянка ходила, завжди приходила в собор і бачила як глухі просто стояли і не чуючи, чули. Вони зверталися до мене і говорили, ну чому у нас немає таких служб, є сектанти, а от богослужіння жестовою мовою у православних храмах не було. І ось сьогодні, звичайно, ці відкриті очі, ця радість це здивування, що те прохання, про яке вони довго мріяли, така радість відбулася нарешті».
Особливою радістю всім присутнім став приїзд духовного наставника громади, отця Григорія. Він – один із небагатьох пастирів в Україні, які володіють мовою жесту. Після зустрічі з ним місцеві священики виявили бажання опанувати мову жестів, адже бувають моменти, коли без неї не обійтися, особливо під час таїнства сповіді.
А поки що жестову мову майбутнім священикам викладають у Київській духовній семінарії. Там із учнями працює Ганна. Спілкуючись у дитинстві з дідусем і бабусею, що слабо чують, дівчина досконало оволоділа жестовою мовою. Тому вирішила, що має допомогти людям із вадами слуху в молитві.
Ганна Блощинська, викладач основ жестової мови: «Специфіка в тому, що ми перекладаємо божественну літургію на жестову мову; недільні школи для дорослих, недільні школи для дітей, паломництва, вивчення жестової мови у Київській духовній академії все це разом пов'язано. В Україні існує чотиригромади слабочуючих: у Києві, у Львові, у Чернівцях, Запоріжжі».
А відтепер існує ще одна – житомирська. Таким чином, тепер щонеділі і кожного святкового дня глухі і житомиряни, що слабо чують, зможуть осмислено молитися під час служби Божої з усіма парафіянами.