Новий спосіб зберігання донорських органів

зберігання

В одних Сполучених Штатах щодня 18 людей помирають, не дочекавшись своєї черги на донорський орган.

Така сумна статистика обумовлена ​​не тільки гострим дефіцитом придатних для трансплантації органів, а й недосконалими технологіями їх зберігання та доставки.

Тепер винахідники Бостону представили технологію, яка дозволяє зберігати донорську печінку протягом 3-4 діб, що в майбутньому може перетворити трансплантологію.

Згідно з інформацією вчених, сучасні технології зберігання донорської печінки поза тілом дають лікарям лише 24 години – після цього орган стає непридатним для використання. Нинішні методи полягають у приміщенні печінки у спеціальний хімічний розчин та зниженні температури.

Але немає сумніву в тому, що більш досконалі технології зберігання донорських органів дозволили б не лише вирішити проблему доставки на великі відстані, а й дали б лікарям набагато більше часу для пошуку найбільш відповідного реципієнта – це може покращити результати пересадок.

Вчені зазначають, що питання довгострокового зберігання донорських органів – це справжній виклик сучасній наукі. Кріопрезервація (cryopreservation) – заморожування органу до -320,8 за Фаренгейтом – використовується для одиночних клітин або простих тканин. Але для цілого органу цей процес є небезпечним, оскільки може призвести до пошкодження та непридатності для пересадки.

Нинішнє дослідження фінансувалося Національним інститутом біомедичної візуалізації та біоінжиніргу, а також Національним інститутом діабету, хвороб нирок та травної системи

УПід час цієї роботи вчені, зважаючи на все, знайшли вихід.

Нова техніка із чотирьох стадій

Команда розробила чотириступінчастий процес презервації органів, за допомогою якого вдавалося зберігати печінку щурів у хорошому стані протягом 3-4 діб. Техніка включає механічну перфузію, обробку двома антифризами та метод суперохолодження.

Механічна, або машинна перфузія - це метод постачання тканин киснем і нутрієнтами, який застосовується, коли орган знаходиться поза тілом. Машинна перфузія дозволяє максимально довго підтримувати життєздатність органу, уникаючи серйозних ушкоджень.

Вчені додали до розчину для зберігання печінки нетоксичну речовину на основі модифікованої глюкози – 3-О-метил-D-глюкозу (3-OMG). Вони кажуть, що 3-OMG акумулюється у печінкових клітинах та захищає їх від дуже низьких температур.

Інша речовина - поліетиленгліколь (PEG-35kD) - значно знижує точку замерзання розчину і допомагає зберегти клітинні мембрани.

В останню чергу дослідники повільно охолоджували орган до точки замерзання (21 градус за Фаренгейтом), але не заморожували його. Використовуючи цей метод, вони змогли зберігати печінку щура в середньому 3 доби, а деякі зразки зберігалися по 4 доби.

Машинна перфузія використовувалася при «огріванні» донорської печінки та підготовки її до пересадки.

Після трансплантації печінки, яка зберігалася за новою технологією 3 доби, лабораторні щури-реципієнти жили по 3 місяці. У той же час, щури, які отримали печінку, яку зберігали 3 доби за нинішньою технологією, не виживали. Пацюки, які отримали 4-денну печінку (збережену за новою технологією), мали 58% виживання.

Команда зазначає, що без використання в розчині PEG-35kD або 3-OMG щури-реципієнти жили небільше 1 тижня, а відмова від машинної перфузії призводила до смерті реципієнтів менш ніж за 1 годину після трансплантації.

Коментуючи результати своїх досліджень, доктор Розмарі Хансекер (Rosmarie Hunziker), директор програми тканинного інжинірингу та регенеративної медицини в NIBIB, сказала наступне: «Приголомшливо бачити це досягнення на дрібних тваринах – результат, отриманий шляхом комбінування та оптимізації вже існуючих технологій. Головне, що саме використання всіх цих технологій разом призвело до успіху. Напівзаходи не спрацювали. Це досягнення означає, що команда глибоко розуміє складні процеси, що є основою підтримки життя органів…»

Наразі вчені планують провести подібні експерименти на більших тваринах. Вони кажуть, що нова техніка потребує подальшої перевірки та доопрацювання, перш ніж її можна буде перенести у клінічну практику.