Нубійські кози - Розплідник - Королівський папуга
Англо-нубійська коза виведена наприкінці 19 століття, на початку 20 століття, поголів'я місцевих англійських кіз схрещували з козами привезеними з Єгипту та Індії. Надалі козоводи покращили екстер'єр та продуктивність нубійської кози.
Нубійська коза має неповторну зовнішність.
Ознаки нубійської кози:
- довгі, широкі, висячі вуха із загнутими кінчиками;
- Довгі, прямо поставлені ноги;
- вим'я відвисло з великими сосками.
- забарвлення різне, від коричневого до кремового, від чорного до білого.
Їхній вигляд ні кого не залишає байдужим, багато хто бажає завести собі нубійську козу не стільки через молоко, скільки для прикраси свого двору.
Молочність нубійських кіз не особливо висока, у порівнянні з зааненською та альпійською породами, в середньомунубійська коза дає 4-5 л. на день, але при цьому жирність її молока значно вища, ніж у інших порід кіз до 8%.
Слабке місце у нубійської породи, погана пристосованість до українського клімату, ці тварини теплолюбні і у них знижений імунітет, тому в Україні краще прижилися помісні екземпляри (нубійсько-альпійські або нубійсько-зааненські), у таких коз імунітет, але й удої, а жирність молока при цьому залишається високою.
Ще одинмінус нубійської породи, вони мають дуже гучний-пронизливий голос, досить крикливі, вимогливі до дотримання постійного графіка доїння та годування. Варто вам затриматися і будьте готові до того, що ваші сусіди висловлюватимуть вам своє невдоволення, тим що жити з вашою козою по сусідству неможливо. Але якщо у вас велика територія та сусіди далеко, то можна з цього приводу не переживати, а для вас, ваша коза, буде як годинник із будильником! (в чомусь,це навіть плюс)