Одного разу
Нагородити фанфік "Якось раз"
- Завантажити в txt
- Завантажити в ePub
- Завантажити у pdf
- Завантажити у fb2
Якось доктор Кокс поцілував Джей Ді. А потім ще раз. І ще. І ще. А потім він поцілував його так сильно, що Джей Ді аж прокинувся.
Якось Джордан стало нудно, і відразу всій клініці стало дуже весело. А веселіше за всіх стало доктору Коксу та Тодду, який підслуховував під дверима.
А ще доктор Кокс якось зізнався, що любить Х'ю Джекмена, і поцілував його портрет. Після цього він більше не грає в азартні ігри на бажання та ще більше ненавидить Х'ю Джекмена.
Якось уранці лив дощ, як із відра, а Боб Келсо стояв весь мокрий і сумний. — Чому ти стоїш під дощем і сумуєш? — спитав його доктор Кокс. — Я згадав, як Бакстер любив стрибати по калюжах і бризкати перехожих, і це було дуже смішно. А тепер його нема. І тоді доктор Кокс уперше в житті поспівчував Бобу Келсо і не діставав його цілий день. А ще почастував його кексом.
Якось у клініку повернулася Ніна. Вона зламала ногу, але не намагалася нікого засудити, навпаки, була дуже мила і привітна. А ще підморгувала Дагу, запевняла, що працює тут і просила називати її Керол. Здається, вона просто зайшла не до того фандому.
Якось Джей Ді сказав: — Я більше не вірю в однорогів. А вони образилися і вимерли. Приблизно та ж історія сталася з динозаврами та Конан-Дойлом.