Опозиція крутить гаслами, як циган сонцем
Ще місяць тому головною вимогою опозиції було «Юлі – волю!» Зараз немає сенсу обговорювати, наскільки обґрунтованою була така вимога, оскільки сьогодні і на Заході, і в країні всі про цю вимогу забули.
Після того, як уряд вирішив не підписувати Угоду з ЄС, протести набули іншого гасла: «Хочемо до Європи!» Знову ж таки не стосуватимемося тут питання, наскільки дивним було висувати таку вимогу не до західних посольств (від яких, власне, залежить, чи можемо ми щось отримати від Європи чи ні), а до власної влади, яка тут безсила. Річ у тім, що вже за тиждень гасло змінилося – почали вимагати покарання тих, хто розганяв Майдан.
Ще день і нова вимога – відставка уряду. Ще два чи три дні – вимога нових парламентських виборів... Водночас опозиціонери відчайдушно борються за депутатські мандати того парламенту, який вони ж вимагали/вимагають розпустити та переобрати.
А останніми днями листівки повідомили новину: виявляється, «ми не за Європу (а що ж ви говорили два тижні тому?), ми проти хабарів!»
Вимога одна, - "Ми вимагаємо продовження банкету!". Тому що. нічого особистого, - суто бізнес. на халяву пожерти, попити, грошей одержати. в. бажано. палицею по голові не отримати.
Спинок під зад, - це як демократично чи ні? Толерантно? Чи ні?
Просто опозиція йде на поводу тих, хто більше запропонує грошей. І в цій метушні заплуталися зі своїми гаслами.
Та взагалі таке відчуття, що людям просто "по-барабану", за що там стояти! Здебільшого там приїхали націоналістично налаштований контингент із західної України, але чомусь їхні гасла так неохоче висвітлюють наші чесні ЗМІ.