Перетягування канату (Клуб жіночих єдиноборств)

канату
Жіноче змагання в середині 20 століття Фото з веб ресурсу Heritage Images

English Version

Перетягування каната (або "війна перетягуванням", англійською - "tug-of-war") - змагання, у якому дві команди тягнуть за протилежні кінці каната; програє команда, яка перетнула центральну лінію. Строго кажучи, перетягування каната - не є ЄДИНОБИРСТВО, тому що це, як правило, - командне змагання. Але цей вид спорту, в якому беруть активну участь жінки, відноситься до силового протиборства. До того ж, змагання віч-на-віч також поширені в цьому виді.

Перетягування каната - по суті єдиний вид силового протистояння, в якому жінки по-справжньому беруть участь принаймні з кінця 19 століття, тоді як їхня реальна участь у боротьбі та боксі до кінця 20 століття не можна вважати серйозною.

Насправді, перетягування каната - командне змагання, популярне в Англії, Швеції та багатьох інших країнах з давніми морехідними традиціями. Ця гра (або спорт) зародилася серед мореплавців, у часи, коли команда моряків мала дружно тягнути канати, щоб поправляти вітрила у процесі плавання чи навіть умовах морського бою. Перше змагання з перетягування канату відбулося в Індії після того, як сухопутні офіцери побачили ці змагання під час морських переїздів. Офіцери вирішили, що ця гра дозволить їхнім солдатам підтримувати хорошу спортивну форму під час тривалих морських подорожей з Англії до Індії та назад. Їм так сподобалися ці змагання, що вони продовжували організовувати їх на землі.

Перетягування каната - дуже давня розвага. Змагання у перетягуванні походить від старовинних ритуалів та церемоній. Докази знайдені урізних частинах світу від Єгипту та Індії - до М'янми і Нової Гвінеї. У знаменитому храмі Сонця 12 століття в індійському Конарку знаходиться кам'яний барельєф із зображенням різних етапів перетягування каната. Невідомо, хто є родоначальником цієї гри, але відомо, що у стародавньому Єгипті та в стародавньому Китаї існували легенди про те, що Сонце та Місяць перетягували канат у боротьбі за світло.

Командні змагання з перетягування каната зародилися в Англії, Шотландії, Швеції та багатьох інших країнах з давніми морехідними традиціями. Ця гра (або спорт) виникла серед мореплавців у ті часи, коли команда моряків повинна була дружно тягнути канати, щоб поправляти вітрила в процесі плавання або навіть в умовах морського бою. Перше змагання з перетягування канату відбулося в Індії після того, як сухопутні офіцери побачили ці змагання під час морських переїздів. Офіцери вирішили, що ця гра дозволить їхнім солдатам підтримувати хорошу спортивну форму під час тривалих морських подорожей з Англії до Індії та назад. Їм так сподобалися ці змагання, що вони продовжували організовувати їх на землі.

В даний час у багатьох країнах світу існують чоловічі та жіночі (а також змішані) команди з перетягування каната. Створено навіть міжнародну федерацію з цього виду спорту "Tug of War International Federation" (TWIF). У 2008 році до федерації входило 53 країни, серед яких найстаріші учасники - Шотландія, Ірландія, Англія, Індія, Швейцарія та Бельгія (Україна також нещодавно приєдналася до TWIF).

Цей вид спорту входив у програму олімпійських ігор 1920 року, але потім його виключили із програми. У той же час, змагання з перетягування канату організуються у програмі Світових ігор, до яких включено види спорту, непредставлені на олімпіадах. TWIF також організовує світові чемпіонати для збірних національних команд, причому окремо у закритих приміщеннях та на відкритих майданчиках.

Ця воістину демократична, весела та змагальна гра, яка не потребує складного екіпірування – лише канат. В даний час жінки беруть участь у перетягування каната хіба що не частіше, ніж чоловіки.

Крім жіночих та чоловічих змагань, дуже популярними стають змагання "4+4". Окрім командних змагань проводяться поєдинки "один на один", особливо популярні серед культуристок та армреслерш.

Основні правила класичної версії перетягування каната

- Шипи або черевики із шипами не дозволяються. Можна носити синтетичні черевики. - Носіння рукавичок не дозволяється. - Після початку поєдинку заміни не дозволяються. - Перед поєдинком капітани команд кидають монету визначення сторін. - Передбачається перерва максимум 5 хвилин для відпочинку між сутичками. - Жінки повинні носити непрозорі шорти відповідного розміру та футболки.

*)Дж. Лайонз та З. - лондонська компанія, що поєднує ресторан, чайні, харчову фабрику та мережу готелів. Заснована в 1887 як відгалуження тютюнової компанії 'Самон і Глюкштейн'. Джозеф Натаніел Лайонз (р. 1847) був призначений керівником компанії, яка була названа його ім'ям. Компанія 'Дж. Лайонз і С.' стала першою, яка застосувала комп'ютери для ведення справ. Вона навіть виробляла і продавала комп'ютери у період між 1947 та 1963р.р. Компанія 'Дж. Лайонз і С.' більше відома широкому загалу мережею чайних, заснованих у 1894 (і закритих у 1981), а також 'Домом Лайонз на розі' в лондонському Вест-Енді. Сорти чаю компанії 'Дж. Лайонз і С.' та її чайні та кафе були знамениті у Великій Британії офіціантками'Ніппіз'. Починаючи з 19 століття офіціанток 'Дж. Лайонз і С.' називали "Гледіс". Проте, вже в 1920-х роках прищепився термін 'Ніппіз', інспірований спритністю дівчат, які вправно сервірували столи в переповнених залах. До речі, Британський Прем'єр Маргарет Тетчер працювала в 'Дж. Лайонз' короткий час наприкінці 1940-х років.