П’ятиразовий намаз при щільному робочому графіку
П'ятиразовий намаз при щільному робочому графіку
Регулярний намаз сприяє емоційній цілісності та спокою, дозволяє розставити пріоритети у житті. Здійснення п'ятиразового намазу протягом дня є обов'язком кожного мусульманина, який досяг статевої зрілості і є розсудливим.
Ця істина добре відома кожному віруючому, як і те, що свідоме невиконання намазу насправді означає вихід із віри. Але це часто не є аргументом для тих, хто вважає, що життєві умови (робота, дім, діти і т.д.) не залишають їм часу для здійснення намаз. Встигнеться якось потім, думають вони.
До того як я почала щиро вирощувати та плекати мої стосунки з Богом, я вважала стомливим здійснювати намаз п'ять разів на день – обов'язок, який іслам покладає на віруючих. Мені здавалося неможливим посеред напруженого робочого дня кинути всі мої заняття заради намазу.
Працюючи журналістом, я часто проводила по десять годин на день в офісі або була зайнята на конференціях, інтерв'ю та зустрічах, ледве встигаючи виділити час на обід. Якщо я не працювала, мій час був зайнятий домашніми справами, різними дорученнями, сім'єю, друзями, тренуваннями. Я була пунктуальна у всьому, крім того, що треба було робити п'ять разів на день. Я вважала, що для мене неможливо стати до світанку заради ранкового намазу - Фаджр, - тому що тоді я буду втомлена цілий день і не зможу нормально працювати. Мені також здавалося, що полуденний і денний намаз зухр та аср, теж не варті того, щоб переривати заради них свої робочі зустрічі.
Здійснювати магріб - намаз на заході сонця - теж часто було проблематичним, тому що зазвичай вона припадає на короткий проміжок часу, коли після роботи поспішаєш повечеряти і повернутися додому. Узагалом, єдиним намазом, що я фактично могла собі дозволити, була 'іша – вечірній намаз.
Тому більшу частину свого життя я в кращому разі робила всі п'ять намазів увечері або раз у раз пропускала намази заради своїх насущних турбот.
Сама того не розуміючи, своїм непослідовним підходом я зводила до банальності принцип скоєння намазів протягом усього дня. Я вірила в Бога і любила Його, але за своїм власним розумінням, а не так, як нам велить Кур'ян і вчить Пророк. Тим не менш, сама суть того, щоб бути мусульманином, полягає в тому, щоб здійснювати намаз п'ять разів на день у певний час; без цього ми не можемо стояти на ногах у своїй вірі. Це один із головних ритуалів, який Бог наказав тим, хто намагається жити в ісламі, тобто в стані постійного прагнення підкорити своє життя Богові.
Коли я по-справжньому зрозуміла важливість намазу, то усвідомила це в одну мить і з неймовірною силою. Мене осяяло, що якщо я не виконую цієї умови, то насправді не можу вважати себе мусульманкою. Нехай навіть я хочу мати міцний зв'язок із Всемогутнім, але я не роблю для цього жодних реальних кроків.
Я швидко перебудувала своє життя і ось уже півтора роки я жодного разу навмисне не пропускала час намазу, де б не знаходилася – в офісі, торговому центрі, магазині, гостях чи подорожі.
Озираючись назад, я бачу, як неправа була, коли вважала практично нездійсненними вимоги до ісламського намазу - короткого і простого, незважаючи на його важливість. Коли я перестала намагатися знайти місце для намазу в моєму житті і почала будувати життя навколо розкладу намазів, я раптом змогла позбавитися всього непотрібного у своїх щоденних турботах. Оскільки регулярний намаз сприяє емоційнійцілісності та спокою, я почала поступово прибирати негатив, урізала нікчемну балаканину, і це допомогло мені придбати зосередженість, продуктивність та терпіння.
За короткий час, намаз став для мене напрочуд легкою та природною. Виконання фаджра насправді заряджало мене енергією на весь день, і поступово намази, які я спочатку вважала обтяжливими, стали важливим аспектом мого дня. З божою допомогою я знайшла способи здійснювати намаз всупереч різним перешкодам. Мені часто доводиться робити зухр у примірювальних магазинах – у цьому мені допомагає спеціальний ісламський додаток у моєму iPhone.
«Воістину, душа звикає до того, чого ти її привчаєш. Це означає: те, що спочатку обтяжує душу, зрештою стає її природою».
Це рядки із прекрасної книги ісламського мислителя ал-Газзалі «Скликання та моління: книга IX про відродження наук про віру». Ал-Газзалі наводить серії цитат з Кур'ана і Хадіс, які можна повторювати, щоб досягти більшої близькості з Богом і очистити своє серце.
На кожному повороті мого шляху, шукаючи збагачення своєї віри, я виявляла: те, що спочатку здавалося складним, стає простим, якщо робити це з усією щирістю. Після того, як я перебудувала своє життя навколо намазу, виявилося, що п'ять разів мені недостатньо, щоби висловити моє релігійне почуття. Я вивчила хадіси Пророка Мухаммада алайхісалам і дізналася, які намази можу додати до звичайних. З того часу не минуло ні дня, коли б я їх не робила.
У свої щоденні намази я ввела різні зикри – поминання Аллаха. Зікр та повторення таких фраз, як «Лаа ілааха іллаллах» (немає божества крім Аллаха), зазвичай привертає нашу увагу до Нього.
Я вибрала одне серед безлічі прекрасних молитов, згаданих уКнизі Газзалі, і почала її вживати. Якщо щодня, виходячи з дому, сказати «Бісміллях» (В ім'я Аллаха), то Він вестиме нас цілий день; якщо додати "Я довіряю Аллаху" (таваккалту 'алаллах) - Він вас захистить; а якщо закінчити словами «Лаа хавла ва лаа куввата іллаа біллаах» (немає сили та мощі, окрім Аллаха) – Він буде зберігати вас.
Можу припустити, що для когось подібні прояви релігійності можуть здатися дещо надмірними, і кілька разів мені навіть так само говорили. Але це надмірність у речах найбільшої значущості, і може принести лише користь, але не нашкодити. Чим більше часу я присвячую Аллаху, тим більший світ запановує в моїй душі і наповнює все моє життя, тим більше я зосереджуюсь на тому, що важливо, на тому, як гідно поводитися з сім'єю та друзями, наполегливо працювати, допомагати нужденним, зі співчуттям та щедрістю давати милостиню та зберігати свою цілісність.
Зікр - поминання Аллаха протягом усього дня в намазі та молитвах, воістину шліфує серце, як сказано в Хадісі; з його допомогою ви стираєте перепони, які можуть завадити вірі з'явитися у своєму чистому вигляді.
«Справді, коли людина любить якусь річ, вона постійно про неї згадує, а коли вона постійно згадує річ, навіть якщо це обтяжливо, вона любить її», — пише Газзалі.