Подорож поїздом стала реальністю для інваліда

Напевно, ви не раз помічали, що у залізничних вагонах та в салонах автобусів є таблички «Для пасажирів з дітьми та інвалідів». Що ж, мабуть, у цьому й полягала вся турбота про людей з обмеженими фізичними можливостями за часів Радянського Союзу. Потрібно зауважити, що ми, звичайні обивателі, рідко замислюємося про те, чи зручно буде людині з інвалідністю саме на цьому, позначеному табличкою місці? А як до цього місця дістатися на милицях чи, більше того, на інвалідному візку?

Скептики можуть заперечити, що людям з обмеженими фізичними можливостями зовсім не потрібно мандрувати, і тому такі проблеми, як створення умов у транспорті, не є пріоритетним для суспільства. Що ж, на те вони й скептики… Насправді ж люди з інвалідністю дуже потребують доступного транспорту не лише міського, а й міжміського сполучення. Наприклад, щоб дістатися до санаторію чи реабілітаційного центру, які, на жаль, є далеко не у кожній області. І вибираючи транспорт, людина з обмеженими фізичними можливостями змушена зупинятися на більш витратних її видах лише через те, що зайти у вагон поїзда прямого сполучення без сторонньої допомоги (і не однієї людини!) вона не зможе…

Такі ситуації не є рідкістю, але вже два роки в Україні існує альтернатива — вагони для людей з обмеженими фізичними можливостями. Ці вагони почали функціонувати на Південній залізниці, вони облаштовані спеціальними витягами, які працюють у ручному та автоматичному режимах та дозволяють піднімати людину в інвалідному візку з платформи. Вантажопідйомність такого витягу – до 300 кг. У спеціальному вагоні-купе для пасажира-візочника сидіння ширше, ніж зазвичай, а положення сидіння можна регулювати. У купе передбачено місце длясупроводжуючого. Санітарний вузол теж обладнаний відповідно. Сьогодні ці вагони мають ще й салонні коляски для зручнішого переміщення пасажира вагоном.

На жаль, поки що таких вагонів на Південній залізниці лише два, і використовуються вони не дуже часто, адже люди-інваліди часто просто не знають про можливість скористатися таким транспортом.

А замовити спеціалізований вагон можна, звернувшись особисто до начальника чи чергового будь-якого вокзалу Південної залізниці або написавши заяву на ім'я заступника начальника Південної залізниці — начальника пасажирської служби, із зазначенням особистих даних, бажаної дати та маршруту поїздки. До заяви слід додати ксерокопію посвідчення інваліда.

Шкода, що поки що лише Південна залізниця почала піклуватися про людей з інвалідністю, але сподіватимемося, що цей гарний приклад стане заразливим і незабаром подорож із комфортом у теплому вагоні з чашкою чаю в руці для рядового інваліда стане приємною реальністю.

---