По-собачому - Скарби народів світу притчі байки міфи казки легенди
українські заповітні казки О. М. Афанасьєва
У деякому царстві жив-був дворянин, мав дочку-красуню. Пішла вона якось погуляти, а лакей йде за нею позаду та думає: «Ека спритна штука! Нічого б, здається, не хотів на світі, аби тільки відпрацювати її хоч один раз, тоді б і помирати не страшно було!» Думав, думав, не витерпів і сказав потихеньку: — Ах, прекрасна панночко! Шаркнув би тебе хоч по-собачому! Пані почула ці слова, і як вернулася додому, дочекалася ночі і покликала до себе лакея. — Зізнавайся, мерзотнику,— каже йому,— що ти казав, як я гуляти ходила? — Винен, пані! Так і говорив. — Ну, коли хотів, так і роби зараз по-собачому, не то все таткові розповім... От панночка закрутила поділ, стала посеред кімнати раком і каже лакею: — Нагинайся та нюхай, як собаки роблять ! Холуй нахилився і понюхав. — Ну, тепер язиком лизні, як собаки лижуть! Локей лизнув раз, і два, і три рази. — Ну, тепер бігай довкола мене! Почав він навколо панночки бігати: обіжів разів десяток, та знову довелося нюхати і лизати їй язиком. Що робити? Морщиться, та нюхає, плює, та лиже! - Ну, теперича на перший раз буде! — сказала панночка, — іди, лягай собі спати, а завтра ввечері знову приходь. На другий день увечері знову панночка покликала до себе лакея: — Що ж ти, мерзотнику, сам не йдеш? Не кожного дня за тобою посилати; сам знай свою справу! Зараз завернула свій поділ і стала раком, а лакей став їй під дупою нюхати і язиком у п ... де лізати: обіжить навколо її разів десять та знову понюхає та поліже. Так довгий час пригощала його панночка, та потім зглянулась, лягла на ліжко, завернула поділ спереду, дала йому разок поїти і вибачила всю провину. Лакей відпрацював та й думає: «Ну,нічого! Хоч і влизав, та своє взяв».