Право притулку

Розрізняють територіальний та дипломатичний притулок.

Територіальний притулок — це надання притулку особі, що переслідується, на території іноземної держави. У 1967 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію про територіальний притулок. Відповідно до цієї Декларації притулок, який надається якоюсь державою для здійснення свого суверенітету особам, які мають підстави посилатися на ст. 14 Загальної декларації прав людини, включаючи осіб, які борються проти колоніалізму, мають поважати всі інші держави. На право шукати притулок і користуватися притулком не може посилатися жодна особа, щодо якої існують серйозні підстави вважати, що вона скоїла злочин проти миру, військовий злочин чи злочин проти людства за змістом тих міжнародних актів, які були вироблені для того, щоб передбачити норми щодо цих злочинів. Оцінка підстав для надання притулку лежить на державі, що надає цей притулок.

Дипломатичний притулок - це притулок на території посольства, консульства, на борту військових кораблів та повітряних суден, на території військових баз та таборів. Законодавство деяких країн, а також низка двосторонніх договорів не визнають дипломатичного притулку.

Ставлення всіх країн світу до дипломатичного притулку умовно можна поділити на три групи:

держави, які не визнають та не практикують його (більшість країн світу);
держави, які не допускають дипломатичного притулку на своїй території, але самі надають (Франція, США, Англія);
держави, які самі надають дипломатичний притулок та дозволяють його надання на своїйтериторії (багато латиноамериканських країн на підставі Гаванської конвенції про дипломатичний притулок 1928 р.).

При цьому слід мати на увазі, що приміщення представництва не повинні використовуватися з метою, не сумісною з функціями представництва (п. 3 ст. 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини).

Сучасне міжнародне право не містить загальновизнаної норми про надання притулку на військових кораблях та літаках. Так, відповідно до законодавства України командиру військового корабля забороняється надавати на кораблі притулок іноземним громадянам без дозволу на те командування та посла України. У разі надходження такого прохання від іноземного громадянина командир військового корабля повинен доповісти про це командуванню та послу Укаїни та діяти за їх вказівкою.

Надання політичного притулку на території військових баз та військових таборів є протиправним.

Притулок, наданий державою будь-якій особі, повинен поважатися рештою інших держав. Особа, яка отримала притулок, не може бути видана та отримує право на захист з боку держави, яка надала притулок.

Особа, що одержала право притулку, не вправі вчиняти дії, що суперечать громадській безпеці та законодавству держави, що надала притулок.

Притулок не надається особам, обвинуваченим у загальнокримінальних злочинах та засудженим за ними, а також особам, які дезертували із збройних сил держави, та військовим злочинцям.

Відповідно до ст. 63 Конституції України Україна надає політичний притулок іноземним громадянам та особам без громадянства відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. В Україні не допускається видача іншим державам осіб,переслідуваних за політичні переконання, а також за дії (або бездіяльність), які не визнані в Україні злочином. Видача осіб, обвинувачених у скоєнні злочину, а також передача засуджених для відбування покарання в інших державах здійснюються на основі федерального закону або міжнародного договору України.

Відповідно до цього Положення політичний притулок надається Україною іноземним громадянам та особам без громадянства з урахуванням державних інтересів України на підставі загальновизнаних принципів та норм міжнародного права. Україна надає політичний притулок особам, які шукають притулку та захист від переслідування чи реальної загрози стати жертвою переслідування в країні своєї громадянської приналежності або в країні свого звичайного місця проживання за громадсько-політичну діяльність та переконання, які не суперечать демократичним принципам, визнаним світовою спільнотою, нормам міжнародного права .

При цьому береться до уваги, що переслідування направлене безпосередньо проти особи, яка звернулася з клопотанням про надання політичного притулку. Надання Україною політичного притулку провадиться указом Президента України. Надання політичного притулку поширюється і членів сім'ї особи, який отримав політичний притулок, за умови їх згоди з клопотанням. Згода дітей, які не досягли 14-річного віку, не потрібна.

Особа, яка бажає отримати політичний притулок на території Укаїни, зобов'язана протягом семи днів після прибуття на територію Укаїни або з моменту виникнення обставин, які не дозволяють цій особі повернутися до країни своєї громадянської приналежності або країни свого звичайного місця проживання, звернутися особисто до територіального Федерального органу.міграційної служби України за місцем свого перебування з письмовим клопотанням, яке за наявності достатніх підстав для його розгляду направляється до Федеральної міграційної служби України.

Особі, якій надано Україною політичний притулок, а також членам її сім'ї видається свідоцтво встановленого зразка за місцем звернення особи з клопотанням. Особа, якій надано політичний притулок, користується на території України правами і свободами і несе обов'язки нарівні з громадянами України, крім випадків, встановлених для іноземних громадян та осіб без

громадянства федеральним законом чи міжнародним договором України.

Політичний притулок України не надається, якщо:

особа переслідується за дії (бездіяльність), що визнані в Україні злочином, або винна у вчиненні дій, що суперечать цілям та принципам Організації Об'єднаних Націй;
особу залучено як обвинуваченого у кримінальній справі або стосовно неї є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню на території України;
особа прибула з третьої країни, де йому не загрожував переслідування;
особа прибула з країни з розвиненими та усталеними демократичними інститутами в галузі захисту прав людини;
особа прибула з країни, з якою Україна має угоду про безвізове перетинання кордонів, без шкоди для права цієї особи на притулок відповідно до Закону України «Про біженців»;
особа подала свідомо неправдиві відомості; особа має громадянство третьої країни, де не переслідується.

Особа, якій Україною надано політичний притулок, втрачає право на наданий політичний притулок у таких випадках: повернення докраїну своєї громадянської власності чи країну свого звичайного місця проживання; виїзду на проживання до третьої країни; добровільної відмови від політичного притулку на території України; набуття громадянства України або громадянства іншої країни.

Втрата політичного притулку визначається Комісією з питань громадянства при Президентові України за поданням Федеральної міграційної служби України на підставі висновків Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ РФ, Федеральної служби безпеки РФ. Рішення Комісії з питань громадянства при Президентові України доводиться до відома особи, яка втратила політичний притулок. Особа може бути позбавлена наданого йому Україною політичного притулку гю міркувань державної безпеки, а також якщо ця особа займається діяльністю, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй, або якщо вона вчинила злочин і щодо нього є обвинувальний вирок суду, який набув чинності і підлягає виконанню. . Позбавлення політичного притулку провадиться указом Президента України.