Преса у США
Перші американські газети
Ці видання, як правило, намагалися не зачіпати колоніальної влади. Першою газетою, що наважилася надати місце політичним дисидентам, була бостонська Нью-Інгленд курант (New England Courant), яку з 1721 видавав Джеймс Франклін. Це найбільш літературна та читабельна з ранніх колоніальних газет; з першого ж номера вона кинулась до гущавини політичних баталій. Дуже злободенною проблемою тоді була кампанія щеплень проти віспи, які вперше почали робитися у Бостоні. Коттон Мезер, один із найвпливовіших громадян Бостона, підтримав ідею загальних щеплень, а Джеймс Франклін виступав проти неї. Тож першою політичною кампанією американської газети стала боротьба із вакцинацією. Наступного року «Курант» почав критикувати колоніальний уряд: газета засудила владу за нездатність захистити населення від піратів. Ця політична кампанія завершилася тюремним ув'язненням Франкліна. Пізніше суд ухвалив, що «Джеймсу Франкліну суворо. забороняється друкувати або видавати „Нью-Інгленд курант“». Щоб оминути цей вирок, Франклін призначив офіційним видавцем газети свого помічника – молодшого брата Бенджаміна. У 1729 році Бен скористався сприятливою ситуацією і взяв у свої руки випуск «Пенсільванія газетт» («Pennsylvania Gazette»). Швидко перетворивши її на одне з найкращих колоніальних видань, він таким чином розпочав блискучу кар'єру письменника, журналіста, видавця, бізнесмена, поштмейстера, вченого та державного діяча.
У 1727 в Аннаполісі почала виходити «Меріленд газетт» («Maryland Gazette»), у 1736 у Вільямсбурзі з'явилася «Віргінія газетт» («Virginia Gazette»). Як зазначає історик американської журналістики Френк Лютер Мотт, до 1765 року лише дві колонії,Делавер і Нью-Джерсі не мали своїх щотижневих газет. У Бостоні їх виходило цілих чотири, у Нью-Йорку – три, у Філадельфії – теж три, причому дві англійською та одна німецькою мовою. По дві газети виходило у Коннектикуті, Род-Айленді, в обох Каролінах. Ці перші газети, як правило, мали лише по чотири смуги. Їхні сторінки зазвичай заповнювали короткі повідомлення, документи та нариси, здебільшого взяті з британських та європейських газет.
Газети та американська революція
Але не всі колоніальні газети підтримували антибританські настрої «Синів свободи». "Нью-Йорк газеттир" ("New York Gazetteer") Джеймса Рівінгтона, одне з найкращих і найпопулярніших колоніальних видань того часу, давала висловитися представникам обох таборів у конфлікті, що розгорівся, - торі, американським прихильникам Англії, і "патріотам". Незважаючи на декларовану прихильність до принципів вільного друку, «Синів свободи» дратувала газета Рівінгтона, і вони відповіли ще більш відкритими нападками на торі. Група членів товариства «Сини свободи» розгромила друкарню Рівінгтона, а після початку війни за незалежність його самого заарештували та змусили підписати заяву про лояльність Континентальному конгресу.
І все-таки більшість американських газет напередодні революції являли собою приклад того, чого не знала жодна країна у світі: пресу, прихильну критиці і навіть повалення існуючого уряду. Така позиція для газет загалом нетипова і загрожує чималими труднощами. Адже, на відміну від брошур та памфлетів, газети мають виходити регулярно. Їхні видавці не можуть ховатися від влади; будучи власниками діючих підприємств, вони, як правило, зацікавлені у громадській стабільності, а отже, і у підтримці стабільності влади. Все це робитьгазети досить консервативною силою, яка скоріше зацікавлена у згуртуванні суспільства, ніж у виступах проти влади. Одне з пояснень нехарактерної ролі газет в Америці напередодні війни за незалежність полягає в тому, що газети і справді об'єднували і підтримували суспільство – нове співтовариство, що формувалося всередині Британської імперії, націю американців. Ці газети були лояльні до влади – нової влади на континенті, представленій «Синами свободи». Багато істориків сходяться на думці, що Американська революція не мала б успіху без підтримки колоніальних газет.