Приват Банк, свавілля
ВСІ НОВИНИ:
Кому в Нікополі та Рішення суду ні по чому…
Ця типова історія з нетиповою кінцівкою розпочалася у 2007 році, коли молода родина Кінцевих вирішила взяти кредит у банку для придбання житла. Втім, знайти банк, який би погодився видати кредит сім'ї, у якої загальний місячний дохід був меншим за дві тисячі гривень, виявилося дуже непросто.
Батько дружини на той момент був клієнтом Нікопольської філії «ПриватБанку» і працівники банку, враховуючи цей факт, пішли на зустріч молодій сім'ї та погодилися видати їм кредит на суму 75 750,00 гривень із процентною ставкою 1,34% на місяць, тобто 16 ,08% річних та оплатою протягом дванадцяти років 1 222,65 гривень щомісяця. Молоді люди знайшли квартиру в районі залізничного вокзалу, вона була в жахливому стані, але з огляду на невелику суму кредиту вибирати не доводилося.
Наші герої раділи й цьому варіанту, оскільки початок облаштування свого сімейного гніздечка було покладено.
Цей лист, надісланий керівництвом «ПриватБанку», не був підписаний справжнім оригінальним підписом уповноваженої особи та не містив відбитка мокрого друку банку.
«Стаття 1056-1. Відсотки за кредитним договором 1. Розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту та пропозицій, що склалися на кредитному ринку, термін користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. 2. Встановлений договором розмір відсотків може бути збільшений банком в односторонньому порядку. 3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною».
Незважаючи на все вказане вище, «ПриватБанк» не відмовлявся від обраного шляху позбільшення процентної ставки.
Судові позови Це виявилося вище сил наших героїв і не знайшовши розуміння та логіки в поведінці «ПриватБанку», вони вирішили подати позовну заяву до суду, щоб врегулювати цей конфлікт.
Крім того, молоді люди сплатили пеню в сумі 10 гривень 99 копійок, тому що банківська програма не може прийняти жодного платежу, без оплати пені, хоча на момент нарахування пені, позов уже знаходився в суді і кредитний фахівець про це чудово знав, і нарахування пені не припинив.
І лише через рік після подання позову він таки був розглянутий, але не на користь позичальників. Звичайно ж, вони були не згодні з таким рішенням та подали апеляційну скаргу.
Вже апеляційний суд був більш прихильний і ухвалив рішення, яким визнав дії Нікопольської філії «ПриватБанк» щодо одностороннього підвищення процентної ставки за кредитним договором неправомірними, а тому зобов'язав відповідача зробити перерахунок процентної ставки згідно з умовами кредитного договору.
Отримавши рішення на руки, позичальники звернулися до Нікопольської філії банку та безпосередньо до Дніпропетровського управління «ПриватБанку» з метою його виконання. Проте працівники банку сказали, що нічого про це рішення не знають, бачити його не бачили і нічого не перераховуватимуть.
До сьогодні наші герої отримують листи від «ПриватБанку» та колекторської фірми з вимогами погасити борг з урахуванням підвищеної процентної ставки, їм дзвонять із погрозами, вимагають звільнити нерухомість.
Звернення до міліції Однак кредит за договором іпотеки сплачено моладими людьми в повному обсязі, Рішення Іменем України від 30 травня 2011 року Апеляційного суду Дніпропетровської області банком не виконується, перерахунок не зроблено,крім того «ПриватБанком» незаконно утримуються оригінали технічної документації на майно, що не належить йому, а сім'я наших героїв не має можливості ні виписатися з даного житла, ні прописати там свою маленьку дитину, ні провести будь-які дії щодо свого майна.
У цих діях ПриватБанку простежуються ознаки злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, а саме – невиконання судового рішення. З огляду на це молоді люди були змушені звернутися до міліції із заявою про порушення кримінальної справи. Але, незважаючи на явну протизаконність дій «ПриватБанку», міліція відмовила Концевим у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діях банку складу злочину і порадила їм звернутися до суду.
Така відмова дуже здивувала наших героїв, адже до суду вони вже зверталися, навіть повідомили про це міліцію, доклавши до своєї заяви копію Рішення суду, що у зв'язку з невиконанням цього Рішення вони й були змушені звертатися до міліції.
Роман Валерійович «втішив» нашу героїню тим, що «ПриватБанк» не хоче виконувати Рішення суду в добровільному порядку і запевнив, що найближчим часом надішле відповідь. Але, мабуть, «закрутився» і забув про свою обіцянку, оскільки відповіді родина Концевих так і не отримала.
Виходить, що маючи на руках Рішення суду про неправомірність дій Нікопольської філії «ПриватБанку» і виплативши повну суму за кредитним договором подружжя Кінцевих так і не змогли стати повноправними власниками майна, що належить їм.
Державні службовці та бюрократична система ігнорують законні права та інтереси наших героїв. Але перебуваючи в цьому протиправному вакуумі, вони все ж таки не здаються і вже готують звернення до Генеральної прокуратури,уповноваженій з прав людини в Україні Ніні Карпачовій та керівнику Управління з питань звернень громадян при Президентові України.